Бенедикт VII

Бенеди́кт VІІ (Венедикт VІІ; лат. Benedictus VІІ; дата народження невідома, м. Рим, тепер Італія — 10.07.983, там само) — церковний діяч, Папа Римський з жовтня 974 до 10.07.983.

Бенедикт VII (Benedictus VІІ)
Місце народження	Рим
Смерть	10.07.983
Місце смерті	Рим
Напрями діяльності	церковне управління
Традиція/школа	християнство

Походив зі знатної сім’ї, належав до роду графів Тускулумських. До обрання був єпископом Сутрійським (тепер регіон Лаціо, Італія).

Обраний папою за сприяння Сікко де Сполето — посла імператора Оттона ІІ Рудого. Постать Бенедикта VІІ на той час вважають компромісною, що дозволила усунути антипапу Боніфація VII (зайняв престол після вбивства у в’язниці папи Бенедикта VI).

Свій понтифікат розпочав зі скликання помісного собору (974), на якому відлучив Боніфація VII від церкви. Антипапа втік до м. Константинополя; спроба заколоту проти Бенедикта VІІ зазнала поразки.

978 направив послів до київського князя Ярополка І Святославича, але подальшого розвитку ці контакти не набули.

Надавав підтримку монастирям і чернецтву. Рішуче виступив проти симонії, що пронизувала духовну ієрархію середньовічної церкви. У березні 981 провів синод, який заборонив купівлю і продаж духовних посад і санів. У вересні цього ж року скликав Латеранський синод.

Література

Liber Pontificalis : in 2 vol. / Ed. by L. Duchesne. Paris : E. Thorin, 1886.
Mann H. K. The Lives of the Рopes in the Early Middle Ages : in 18 vol. London : Forgotten Books, 2018.