Большаков, Леонід Наумович

Большакóв, Леоні́д Нау́мович (01.01.1924, м. Сновськ, тепер Корюківського району Чернігівської області, Україна — 09.08.2004, м. Оренбург, Оренбурзька область, РФ) — письменник, літературознавець, журналіст, професор (з 1980), лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка (1994). Писав російською мовою.

Большаков, Леонід Наумович
Народження	01.01.1924
Місце народження	Сновськ, Корюківський район, Чернігівська область
Смерть	09.08.2004
Місце смерті	Оренбург, РФ
Alma mater	Орський педагогічний інститут
Місце діяльності	Україна, РФ
Напрями діяльності	літературознавство, журналістика

Життєпис

Із 17 років працював у газеті «Більшовик», де друкував статті та свої перші вірші.

Від 1941 в евакуації в м. Орську (тепер Оренбурзької області, РФ). 1943 призвали на службу в Червону армію, але згодом визнали непридатним через хворобу (туберкульоз).

Закінчив Орський педагогічний інститут (1954). Працював у міській газеті «Орський робітник» (рос. «Орский рабочий», 1941–1962). Був директором Оренбурзької обласної студії телебачення (1962–1968).

1968 захистив дисертацію про документальні джерела біографії та творчості Т. Шевченка періоду 1847–1858, здобув ступінь кандидата філологічних наук (1969).

У 1970–1983 викладав етику та естетику в Оренбурзькому політехнічному інституті (тепер Оренбурзький державний університет). 1993 організував і очолив науково-дослідну установу Інститут Тараса Шевченка (ліквідовано 2004).

Засновник музеїв Т. Шевченка в містах Оренбурзі та Омську, організатор щорічного свята «Шевченківський березень» (з 1977).

Творчість

Автор 85 книг, які видано понад 10 мовами світу, зокрема українською, англійською, французькою, румунською, польською, грецькою, вірменською, чуваською, татарською тощо.

Писав про О. Пугачова, декабристів (див. Декабристів повстання), Л. Толстого, О. Фадєєва, М. Островського, геолога О. Хоментовського (1908–1986; тепер РФ) та ін. Автор «Оренбурзької Толстовської енциклопедії. Матеріали. Пошуки. Дослідження. Хроніка» (1997).

Запропонував концепцію, був укладачем і редактором персонально-регіональних енциклопедій: «Оренбурзької пушкінської енциклопедії», «Оренбурзької енциклопедії» (усі — 1997), «Оренбурзької біографічної енциклопедії» (2000).

Увів у науковий обіг низку рукописів і маловідомих видань із фонду рідкісних книг Оренбурзької обласної бібліотеки.

Понад 60 років присвятив дослідженню оренбурзького заслання Т. Шевченка. Монографії «Літа невольничі» (рос. «Быль о Тарасе», 1971; за цю працю здобув Національну премію України ім. Т. Шевченка) та «Їхав поет із заслання» (1977), крім біографічних нарисів, містили архівно-документовані відомості про оточення Т. Шевченка 1847–1858.

Автор понад 160 статей для «Шевченківського словника» (1976–1977). Опублікував кілька шевченківських путівників, буклетів, збірників.

Створив унікальну «Оренбурзьку шевченківську енциклопедію» (1997), де докладно описав кожен день перебування митця в неволі.

Автор науково-популярних праць про Т. Шевченка «Слідами оренбурзької зими» (1968) «Іду до джерела» (1979), «В степу безкраїм за Уралом» (1980), «Добро найкращеє на світі» (1981), «Шляхами великої долі» (1984), «Пошук заповітного» (1985), «Повість про вічне життя» (1990) тощо. Описи ґрунтуються на аналізі архівних першоджерел: наказів, рапортів, приватного листування тощо.

Нагороди і визнання

Лауреат премії ім. П. Г. Тичини (1982).

Заслужений працівник культури України (з 1992). Заслужений діяч науки РФ (з 1994).

Почесний доктор Оренбурзького державного університету (з 1998). Почесний громадянин м. Оренбурга (з 1993).

Твори

По следам оренбургской зимы : книга о Тарасе Шевченко. Челябинск : Южно-Уральское книжное издательство, 1968. 224 с.
Літа невольничі : художньо-документальна повість. Київ : Дніпро, 1971. 428 с.
Глави з життя : розповіді про Тараса Шевченка. Київ : Веселка, 1974. 184 с.
Їхав поет із заслання : повість-пошук. Київ : Веселка, 1977. 182 с.
Шлях «Кобзаря» : розповіді про посмертні видання творів Т. Г. Шевченка. Київ : Веселка, 1978. 152 с. (у співавт.).
Іду до джерела : розповіді про Тараса Шевченка. Київ : Веселка, 1979. 143 с.

Література

Леонід Наумович Большаков : [некролог] // Слово і час. 2004. № 10 (526). С. 96.
Шевельов Ю. Новітня Одіссея : досягнення і обмеження // Шевельов Ю. З історії незакінченої війни. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2009. С. 375–396.
Галич О. Леонід Большаков: портрет на тлі доби // Слово і час. 2013. № 2. С. 38–43. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/sich_2013_2_6

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Большаков, Леонід Наумович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Большаков, Леонід Наумович (дата звернення: 10.10.2026).

,

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.04.2026