Бойл, Кей

'Бойл, Кей (англ. Boyle, Kay; 19.02.1902, м. Сент-Пол, штат Міннесота, США — 27.12.1992, м. Мілл-Веллі, штат Каліфорнія, США) — письменниця, громадська діячка. Писала англійською мовою.

Життєпис

Народилася в сім’ї юриста, літературної та громадської діячки. Дитинство здебільшого пройшло в Європі та Північній Америці. 1916 родина переїхала до м. Цинциннаті (штат Огайо).

Середню освіту здобула в приватній школі Шиплі (м. Брі-Мор, штат Пенсильванія). 1917–1919 студіювала архітектуру в Інституті механіки Огайо в м. Цинциннаті (тепер Коледж прикладних наук Університету Цинциннаті). Після цього вчилася грати на скрипці в Цинциннатській консерваторії (тепер у складі Цинциннатського університету).

1922 переїхала до м. Нью-Йорка, працювала в журналах «Вог» («Vogue») та «Брум енд трензішн» («Broom and transition»). Через рік вийшла заміж і переїхала до Європи. Жила у Франції, Німеччині, Великій Британії та Австрії.

1941 повернулася до США. 1946–1953 працювала у Франції та Західній Німеччині як іноземний кореспондент журналу «Зе Нью Йоркер» («The New Yorker»), але втратила посаду (через політичні погляди).

Брала участь у Конференції письменників Нью-Йорка в коледжі Вагнера (1962).

1963–1979 — професор, викладач англійської мови та творчого письма в Державному коледжі Сан-Франциско (тепер Державний університет Сан-Франциско). Від 1979 обіймала посади автора-резидента, зокрема в Університеті Східного Вашингтону в Чейні та Університеті Орегону в Юджині.

Громадська діяльність

Як громадська діячка допомагала сім’ям відмовників від військової служби за переконаннями під час Першої світової війни, пізніше сприяла захисту прав людини, виступала за заборону ядерної зброї у світі.

1966 в межах місії «Американці хочуть знати» («Americans Want to Know») працювала в Камбоджі. Виступала проти маккартизму, брала участь у протестах проти війни у В’єтнамі, 1967 була двічі заарештована. Підтримала заяву «Протест письменників та редакторів проти воєнних податків» (1968), пообіцявши відмовитися від сплати податків на знак протесту проти В’єтнамської війни 1955–1975. Прихильниця організації «Міжнародна амністія», працювала в Національній асоціації сприяння прогресу кольорового населення (National Association for the Advancement of Colored People, NAACP) — громадській організації в США, що опікувалася питаннями захисту прав афроамериканців.

Творчість

Після переїзду до Франції (1923) публікувала вірші та оповідання в періодичних виданнях для емігрантів, зокрема в «Брум енд транзішн» («Broom and transition») та «Геріт Монрос Поетрі» («Harriet Monroe’s Poetry»).

Перший роман «Процес» («Process») написала 1924 (за іншими даними 1925; опубліковано 2001).

1930 надрукувала першу книгу — збірку оповідань «День весілля та інші історії» («Wedding Day and Other Stories»; 1930), 1931 — перший роман «Переслідуваний солов’єм» («Plagued by the Nightingale»).

У романі «Смерть людини» (англ. «Death of a Man»; 1936) розповіла про життя в Австрії в середині 1930-х, описала зростання загрози нацизму. Найвідоміші романи: «Понеділок увечері» («Monday Night»; 1938), «Покоління без прощання» («Generation Without Farewell»; 1960) тощо; збірки оповідань: «Білі коні Відня та інші оповідання» («The White Horses of Vienna and Other Stories»; 1936), «Гора в диму: оповідання повоєнної Німеччини» («The Smoking Mountain: Stories of Postwar Germany»; 1951), «П’ятдесят оповідань» («Fifty Stories»; 1980) та ін.; збірки поезій: «Заповіт для моїх учнів та інші вірші» («Testament for My Students and Other Poems»; 1970), «Це не лист та інші вірші» («This Is Not a Letter and Other Poems»; 1985).

Творчість Бойл вирізняється унікальним стилем та експериментами з літературною формою. Тематика творів різноманітна — від війни до особистих стосунків, кохання та ідентичності. Письменниця майстерно занурювалася у внутрішній світ персонажів, описуючи їхні мотиви, бажання та страхи, часто через призму ірраціонального. Критикувала соціальні норми, описала роль жінки в сім’ї і суспільстві та вплив війни на особистість.

У творах використовувала такі елементи модернізму та постмодернізму, як потік свідомості, нелінійність розповіді, багатошаровість смислів, поєднання реалізму з містикою.

Співавтор [разом із письменником і видавцем Р. МакАлмоном (1895–1956; США)] мемуарів «Бути геніями разом, 1920–1930» («Being Geniuses Together, 1920–1930»; 1968, перевидано 1997), де докладно описано життя та діяльність письменників м. Парижа 1920-х.

Нагороди і визнання

Член Американської академії мистецтв і літератури та Національного інституту мистецтв та літератури. Стипендіат Фонду Гуггенгайма (1934 та 1961), Національного фонду мистецтв за «надзвичайний внесок в американську літературу протягом творчої діяльності» (1980), Весліанського університету та Інституту незалежних досліджень Редкліффа.

Лауреат Премії О. Генрі (1935 за твір «Білі коні Відня»; 1941 за твір «Поразка»), здобула нагороду від Фонду Ланнана за видатні літературні досягнення (1990).

Почесний доктор Колумбійського університету, Чиказького університету, коледжу Скідмор та Південного Іллінойського університету.

Твори

  1. Process (1925). Champaign : University of Illinois Press, 2001. 96 p.
  2. Plagued by the Nightingale. New York : Jonathan Cape & Harrison Smith, 1931. 334 p.
  3. The White Horses of Vienna and Other Stories. New York : Harcourt, Brace and Company, 1936. 355 p.
  4. Thirty Stories («Defeat»). New York : Simon and Schuster, 1946. 362 p.
  5. Collected Poems of Kay Boyle. New York : Copper Canyon Press, 1991. 171 p.

Література

  1. Pace E. Kay Boyle, 90, Writer of Novels and Stories, Dies // The New York Times. December 29, 1992, Section A. P. 13. URL : https://www.nytimes.com/1992/12/29/arts/kay-boyle-90-writer-of-novels-and-stories-dies.html
  2. Austenfeld T. C. American Women Writers and the Nazis : Ethics and Politics in Boyle, Porter, Stafford, and Hellman. Charlottesville : University of Virginia Press, 2001. 214 p.
  3. Monk C. Textual Authority and Modern American Autobiography : Robert McAlmon, Kay Boyle, and the Writing of a Lost Generation // Journal of American Studies. 2001. Vol. 35. № 3. P. 485–495.
  4. Spanier S. Kay Boyle. Knew Everyone and Saw It All // Humanities. Spring 2018. Vol. 39. № 2. P. 34–39. URL : https://www.neh.gov/humanities/2018/spring/feature/kay-boyle-knew-everyone-and-saw-it-all

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Бойл, Кей // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бойл, Кей (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
28.01.2026

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶