Бойко, Анатолій Іванович
Бо́йко, Анато́лій Іва́нович (02.06.1945, м. Чугуїв Харківської області, тепер Україна — 15.02.2021, м. Одеса, Україна) — співак (бас), народний артист УРСР (з 1985).
|
Бойко, Анатолій Іванович | |
|---|---|
| Народження | 02.06.1945 |
| Місце народження | Чугуїв |
| Смерть | 15.02.2021 |
| Місце смерті | Одеса |
| Alma mater | Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової |
| Місце діяльності | Одеський національний академічний театр опери та балету |
| Напрями діяльності | музичне мистецтво |
Життєпис
Народився у сім’ї військового льотчика. Гарні вокальні дані дісталися йому від матері. Вибір професії став випадковим. Виконання юнаком народних пісень почув творець школи хорового співу в м. Одесі К. Пігров (1876; тепер РФ — 1962; тепер Україна) і запросив Бойка на прослуховування. Незабаром він вступив на диригентсько-хорове відділення музичного училища.
Призваний на військову службу. Потрапив в Ансамбль пісні і танцю Одеського військового округу. Співав у хорі, став солістом. На другому році служби під час концерту в Будинку офіцерів його спів почув педагог консерваторії і наполіг на вступі до музичного навчального закладу.
1972 закінчив Одеську консерваторію (тепер Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової; клас О. Благовидової). Відтоді — соліст Одеського театру опери та балету (тепер Одеський національний академічний театр опери та балету). До останніх днів залишався на сцені.
Творчість
Бойко мав глибокий оксамитового тембру голос. Виконання позначалося органічним відчуттям сцени. На фірмі «Мелодія» (м. Москва, РФ) 1971 записав на грамплатівку українську народну пісню «Ой нагнувся дуб високий» (обробка А. Кос-Анатольського).
Виконав партії: Кривоніс («Богдан Хмельницький» К. Данькевича), Кончак («Князь Ігор» О. Бородіна), Борис, Хованський («Борис Годунов», «Хованщина» М. Мусоргського), Гремін, Рене («Євгеній Онєгін», «Іоланта» П. Чайковського), Собакін («Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Алеко (однойменна опера С. Рахманінова), Ткаченко («Семен Котко» С. Прокоф’єва), Тарас («Сім’я Тараса» Д. Кабалевського).
Гастролював у Німеччині, Франції, Угорщині, Іспанії, Швейцарії, Португалії, Нідерландах, Сирії, Лівані, Іраку, Афганістані.
Нагороди
Лауреат І Всесоюзного фестивалю радянської пісні (1969; м. Челябінськ, РФ), IV Всесоюзного конкурсу вокалістів імені М. Глінки (1973; м. Кишинів, тепер Молдова), V Міжнародного конкурсу імені П. Чайковського (1974; м. Москва).
Додатково
Отримував запрошення укласти контракти з іншими відомими театрами (зокрема з Королівським театром «Ковент Гарден», м. Лондон, Велика Британія), проте Бойко відмовився.
Література
- Бойко Анатолій Іванович // Лисенко І. Словник співаків України. Київ : Рада, 1997. С. 33.
- Бойко Анатолій Іванович // Мистецтво України : Біогр. довідник. Київ : Українська енциклопедія, 1997. С. 73.
- Одеса попрощалася з відомим оперним співаком Анатолієм Бойком // Офіційний сайт міста Одеса. 2021. URL: https://omr.gov.ua/ua/news/222420/
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Остроухова Н. В. Бойко, Анатолій Іванович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бойко, Анатолій Іванович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.07.2024