Божоле

Божоле́ (фр. beaujolais, від Beaujolais — назва місцевості у Франції, з Beaujeu, діалект. Beaujou — назва міста, букв. — гарна гора, від beau — гарний і діалект. jou — гора, пагорб) — вина, які виготовляють в однойменній історико-географічній області Франції (тепер департаменти Рона, Луара, обидва — регіон Овернь — Рона — Альпи та департамент Сона і Луара, регіон Бургундія — Франш-Конте).

Історична довідка

У Бургундії, як і в інших провінціях Франції, виноробство зародилося в часи Римської імперії. У середньовіччі виноградарством і виноробством займалися монахи-бенедиктинці.

Сорт Гаме (фр. gamay) мав вищу урожайність за популярний у Бургундії сорт Піно-нуар (фр. pinot noir), хоч якість отримуваного з нього вина була нижча. Через це герцог Бургундії Філіпп ІІ Сміливий (1342; тепер Франція — 1404; тепер Бельгія) 1395 заборонив вирощування сорту Гаме на своїх землях. Заборона спричинила значне зниження прибутковості виноградарства, проте селяни не бажали відмовлятися від високоврожайного сорту. Герцог Філіпп ІІІ Добрий (1396–1467; тепер Франція) 1441 видав ще один подібний указ. Провінція Божоле на той час не входила до складу герцогства, а отже, залишалася головною місцевістю, де зберігся виноград Гаме.

Тривалий час божоле було мало відомим поза межами провінції. Лише в 19 ст., із розвитком залізничних перевезень, вино з’явилося на ринках інших департаментів Франції (насамперед м. Парижа) та інших країн.

1937 затверджено апелясьйон Божоле.

Особливої відомості вина божоле набули в 2-й половині 20 ст., коли вино божоле-нуво зажило популярності — спершу у Франції, згодом в інших країнах Європи, США та Азії.

Характеристика

Через особливі кліматичні умови місцевості, використовувані сорти винограду та методи виноробства вина божоле різняться від інших вин Бургундії. Звідси збереження за ними назви «божоле» замість «бургундське».

Переважну більшість вин божоле виготовляють з винограду сорту Гаме, найвідоміший його різновид — Гаме-нуар з білим соком (фр. gamay noir à jus blanc).

Південна та північна частини історико-географічної області Божоле відрізняються за своїми ґрунтами. На рівнинній частині, південніше м. Вілльфранш-сюр-Сон (так зване Нижнє Божоле) переважають піщані та глинисті ґрунти. Вино з винограду Гаме, який вирощують на таких ґрунтах, — просте й легке, мало придатне для тривалої витримки і зберігання, а тому його споживають молодим (переважно під назвою «Божоле-нуво»). З винограду, вирощеного на кам’янистих ґрунтах північної, горбистої частини місцевості, отримують складніші, насичені (так звані повнотілі) вина, що потребують тривалої витримки.

Для виготовлення вина в Божоле від середини 20 ст. застосовують переважно метод вуглекислотної мацерації, за якого бродіння відбувається всередині непошкоджених ягід (інша назва — ферментація цільного винограду). Цей метод рідко використовують в інших місцевостях. Окремі винороби вважають, що метод не дає змоги розкрити весь потенціал місцевого винограду, тому надають перевагу поширенішій технології дріжджового бродіння.

Як і в інших регіонах Франції та інших державах, у Божоле встановлено систему апелясьйонів, тобто контрольованого маркування походження (фр. appellation d’origine contrôlée, AOC).

Станом на 2025 зареєстровано 12 апелясьйонів: божоле (AOC Beaujolais), божоле-віллаж (AOC Beaujolais villages) та 10 апелясьйонів під загальною назвою «крю дю Божоле» (сrus du Beaujolais) — Бруї (Brouilly), Шена (Chénas), Ширубль (Chiroubles), Кот-де-Бруї (Côte de Brouilly), Флері (Fleurie), Жюльєна (Juliénas), Моргон (Morgon), Мулен-а-ван (Moulin-à-vent), Реньє (Régnié) і Сент-Амур (Saint-Amour).

Вина апелясьйону божоле можуть виготовляти в усіх 72 комунах, на територіях яких розташовані виноградники Божоле. Більшість таких вин (близько 95 % від загального обсягу виробництва) — червоні, з винограду сорту Гаме. Основну частину постачають на ринок як божоле-нуво. Найякісніші вина цього апелясьйону можуть маркувати як «Божоле супер’єр» (фр. Beaujolais supérieur — божоле найвищої якості, почесне і нетериторіальне маркування). Виготовляють також рожеві та біла вина з винограду сортів Гаме і Шардоне відповідно.

Вина божоле-віллаж виготовляють з винограду, вирощеного в центральній і північній частинах Божоле (38 комун), кліматичні умови та ґрунти яких забезпечують високу якість вина. Невелику частку продають як божоле-віллаж-нуво, але головну — постачають на ринок у березні наступного (від часу врожаю) року, може зберігатися не більше 2 років.

«Крю дю Божоле» — найякісніші вина, які виготовляють в окремих місцинах центральної та північної частин Божоле. Назва крю (фр. cru — земля, виноградник) вказує на конкретне розташування виноградника (наприклад, крю Бруї розташований у підніжжя г. Мон-Бруї). Вина крю витримують у пляшках 1–6 років і довше, можуть зберігатися до 20 років. З винограду, вирощеного в цих місцинах, не дозволено виробляти божоле-нуво. Виробники здебільшого не зазначають назву «божоле» на етикетках, аби уникнути асоціацій із масовим виробництвом ординарного божоле. Обсяг виробництва вин «крю дю Божоле» зазвичай вищий, ніж інших апелясьйонів.

Один винороб може виготовляти вина кількох апелясьйонів.

Винороби Божоле з територіального погляду мають право (із деякими обмеженнями) називати свої вина бургундськими, хоч це питання полемічне. Виробники білих вин Бургундії, зі свого боку, зацікавлені в суворіших обмеженнях, оскільки до 2011 майже всі комуни Божоле могли називати свої білі вина «бургундськими білими» (AOC Bourgogne blanc). Від 2011 понад половина комун втратила таке право й може використовувати тільки апелясьйон Божоле біле (AOC Beaujolais blanc).

Натомість того самого року введено апелясьйон Бургундське Гаме (AOC Bourgogne Gamay). Такі вина можуть виготовляти в кожній місцевості Бургундії, але обов’язково з винограду сорту Гаме, вирощеного на виноградниках Божоле. Цей апелясьйон використовують переважно підприємці, які скуповують готове вино для розливу (або сировину для вініфікації й розливу) та продажу під власною маркою (так зване негоціантське вино) на деяких ринках.

Додатково

Тягла, принаймні з 19 ст., традиція виноградарів святкувати кінець збору врожаю зі споживанням молодого вина, виготовленого зі щойно зібраного винограду, набула комерційного розвитку у 20 ст. Одне з найвідоміших молодих вин — божоле-нуво — легкі вина фіолетово-рожевого кольору, з виразним фруктовим смаком, вищою за середню кислотністю та дуже низьким вмістом танінів. Виробництво цього вина триває зазвичай 6‒8 тижнів. Від 1951 виноробам Божоле дозволили починати постачання такого вина з 15 листопада, тобто за місяць раніше поставок переважної більшості інших вин. Тоді винороби почали заохочувати перевізників до найшвидшої доставки вина в м. Париж та вдалися до гучної рекламної кампанії. Невдовзі «гонки за доставку» охопили всю Францію, а пізніше Велику Британію, стали подією національного масштабу. У 1980-х вони поширилися Європою та США, а від 1990-х — на азійські країни. Саме в 1980-х придумали гасло «Нове божоле прибуло!» (фр. «Le Beaujolais nouveau est arrivé!»). Від 2010-х божоле-нуво дозволено відправляти наперед, але його роздрібний продаж дозволений тільки від опівночі третього четверга листопада за місцевим часом (отже, споживачі в Японії, де божоле-нуво є дуже популярним, мають змогу першими у світі скуштувати вино нового врожаю).

Література

Johnson H. The Story of Wine. London : Mitchell Beazley, 1989. 480 p.
Bessenay D. Beaujolais, gloire et déboires: enquête sur un vignoble entre faillite et résurgence. Le pérréon : Editions Héraclite, 2020. 332 p.
Johnson H., Roberts A. The Story of Wine. From Noah to Now. New ed. Ascot : Academie du Vin Library Ltd., 2020. 496 p.
MacNeil K. The Wine Bible. 3rd ed. New York : Workman Publishing, 2022. 728 p.
The Oxford Companion to Wine / Ed. by J. Robinson, J. Harding. 5th ed. Oxford; New York : Oxford University Press, 2023. 884 p.
Beaujolais. URL: https://www.beaujolais.com/