Боецій (М. В. Симчич)
Бое́цій [ лат. Boethius; повне ім’я — Аніцій Манлій Торкват Северин Боецій (лат. Anicius Manlius Torquatus Severinus Boethius); бл. 475/477, м. Рим, Італія — бл. 524/526, м. Павія, Італія] — пізньоантичний і ранньосередньовічний філософ, теолог, логік, математик, політичний діяч.
|
Боецій (М. В. Симчич) (Boethius) | |
|---|---|
| Справжнє ім’я | Аніцій Манлій Торкват Северин Боецій |
| Народження | бл. 475/477«бл» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 0.475. |
| Місце народження | Рим |
| Смерть | бл. 524/526 |
| Місце смерті | Павія |
| Місце поховання | Павія |
| Напрями діяльності | філософія, теологія, адміністрування |
Життєпис
Народився в аристократичній сім’ї. Його життя припало на час розпаду Західної Римської імперії та володорювання остґотів. Мав різнобічну освіту, добре знав грецьку мову та філософію. Зробив кар’єру при королівському дворі у м. Римі; став сенатором, 510 — консулом.
Бл. 524–526 Боеція було звинувачено у державній зраді (змові з метою скинення з престолу короля остґотів — Теодоріха Великого) й страчено. Припускають, що причиною обвинувачення було прагнення Боеція боротися з корупцією, вкоріненою при королівському дворі. Під час перебування у в’язниці в очікуванні страти Боецій написав свій найвідоміший твір «Розрада від Філософії» («De consolatione Philosophiae»; 520-ті).
Погляди і твори
Адміністративна робота залишала Боецію достатньо вільного часу для інтелектуальної діяльності. Прагнув донести ідеї основних грецьких філософів до авдиторії, яка читала тільки латиною. Ця місія мала бути реалізована передовсім через переклади: Боецій мав за мету перекласти всі твори Арістотеля і Платона. Завдання не було здійснене через передчасну смерть. Проте він встиг перекласти майже увесь «Органон» — збірник логічних творів Арістотеля. Деякі з цих перекладів були втрачені, але переклади арістотелівських «Категорій», «Про тлумачення» та «Ісагоге» Порфирія відіграли надзвичайно важливу роль для становлення середньовічної філософії. Також уклав коментарі до цих творів, часто в двох версіях. Коментарі Боеція значно залежать від текстів Порфирія і певною мірою Александра Афродизійського (2–3 ст.).
Боецій написав кілька загальних праць (по суті, підручників). Здебільшого це твори з логіки: «Про поділ» («De divisione»), «Про категоричний силогізм» («De syllogismo cathegorico»), «Вступ до категоричних силогізмів» («Introductio ad syllogismos cathegoricos»), «Про гіпотетичний силогізм» («De hypotheticis syllogismis»), «Про топічні відмінності» («De topicis differentiis»). Крім того, був автором трактатів з математики і музики: «Про арифметику» (507; «De arithmetica»), що взорований на працю Нікомаха з Гераси, і «Про музику» (бл. 507) — на основі праць Нікомаха з Гераси і Птолемея. З-поміж підручників Боеція найважливішими є про гіпотетичний силогізм і топіку, які висвітлюють розвиток пізньоантичної логіки.
Боецій є автором п’ятьох трактатів з теології, що утворили збірник «Opuscula sacra». Більшість з них були написані з метою вирішення теологічних диспутів того часу, особливо тих, що вели до схизми між західним і східним християнством. Проте набули більшого — методологічного — значення завдяки залученню логічного аналізу для розв'язання теологічних проблем. Внесення логічного компонента в теологію пізніше позначилося на характері схоластичної філософії.
Твір «Розрада від Філософії» написано у вишуканому стилі, що поєднує прозову і віршовану форму (prosimetrum). У ньому ведеться постійний діалог між ув’язненим Боецієм, що чекає на виконання вироку, і Філософією (втіленою в образі жінки), що хоче його розрадити. Боецій скаржиться як на біди, які його спіткали, так і несправедливості в світі. Філософія дає відповіді на його питання і пояснює причини бід. Що цікаво, у творі Боецій не апелює до християнських тем чи сюжетів, що спричинило спекуляції, чи був він насправді християнином. Проте одна з тем, що обговорюється в «Розраді», — питання про Боже всезнання і свободу волі людини — мала вагоме значення для християнської думки.
Визнання
За загальною оцінкою, Боецій був ключовим посередником між думкою античності і середньовіччя. Здійснив значний вплив на середньовічну філософію й теологію. Аж до 11 ст. праці Аристотеля були відомі винятково через посередництво Боеція.
Низка проблем, порушених мислителем, досі не втратили актуальності та є предметом розмірковувань у сучасній філософії релігії. Українською мовою окремі праці Боеція перекладали Р. Паранько, А. Содомора.
Боецій проголошений Католицькою церквою місцевошанованим святим (мучеником). Вшановується церквою у м. Павії (Італія), де він був страчений, день його пам'яті — 23 жовтня.
Праці
- De consolatione philosophiae. Opuscula theologica. München, Leipzig : K. G. Saur, 2005. 264 p.
- А н г л. п е р е к л. — The Theological Tractates. The Consolation of Philosophy / Trans. From latin by H. F. Steward, E. K. Rand, S. J. Tester. Cambridge : Harvard University Press, 1973. 441 p.
- У к р. п е р е к л. — Теологічні трактати / Пер. з лат. Р. Паранько. Львів : Український Католицький Університет, 2007. 148 c.
- Розрада від Філософії / Пер. з лат. А. Содомори. 3-тє вид., випр. і допов. Львів : Апріорі, 2024. 208 c.
Література
- Chadwick H. Boethius. The Consolations of Music, Logic, Theology, and Philosophy. Oxford : Clarendon Press, 1981. 313 p.
- Marenbon J. Boethius. Oxford : Oxford University Press, 2003. 252 p.
- The Cambridge Companion to Boethius / Еd. by J. Marenbon. Cambridge : Cambridge University Press, 2009. 372 p.
- Suto T. Boethius on Mind, Grammar and Logic. A Study of Boethius’ Commentaries on Peri Hermeneias. Leiden; Boston : Brill, 2012. 296 p.
- Тоноян Л. Г. Логика и теология Боэция. Санкт-Петербург : Русская христианская гуманитарная академия, 2013. 382 с.
- Adamson P. Philosophy in the Hellenistic and Roman worlds : in 2 vol. Oxford : Oxford University Press, 2015.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Симчич М. В. Боецій (М. В. Симчич) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Боецій (М. В. Симчич) (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.10.2021
