Бодіо, Луїджі

Бо́діо, Луї́джі (італ. Bodio, Luigi; 12.10.1840, м. Мілан, тепер Італія — 02.11.1920, м. Рим, Італія) — статистик, економіст, організатор науки (статистики) і національних статистичних досліджень, державний службовець, член-кореспондент (із 1881) і дійсний член (з 1892) Національної академії деї Лінчеї, член-кореспондент Санкт-Петербурзької академії наук (з 1886), французької Академії моральних і політичних наук (із 1890), Королівської академії наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії (з 1898).

Бодіо, Луїджі (Bodio, Luigi)
Народження	12.10.1840
Місце народження	Мілан
Смерть	02.11.1920
Місце смерті	Рим
Alma mater	Пізанський університет
Місце діяльності	Італія
Напрями діяльності	економіка, статистика, методологія науки

Життєпис

Походив із родини дрібних торговців.

Закінчив юридичний факультет Пізанського університету (доктор права, 1861). Здобув державну підтримку для продовження освіти за кордоном. Під час перебування в м. Парижі (1862–1864) познайомився з низкою знаних економістів і статистиків Л.-А. Бертільйоном (1812–1883), П. Е. Левассером (1812–1911; обидва — Франція) та ін.

Після повернення викладав економіку і статистику в Технічному інституті та Військово-морській школі в Ліворно (1864–1867, тепер область Тоскана, Італія), здобув кваліфікацію адвоката (1866). Професор політичної економії в Промислово-професійному інституті Мілана (1867–1867), професор статистики та географії економічної у Королівській вищій школі комерції у Венеції (1869–1872).

1872 призначений на посаду постійного секретаря Центрального статистичного бюро та відповідав за управління відділом загальної статистики Міністерства сільського господарства, промисловості та торгівлі. Директор (1878–1883), генеральний директор (1883–1898) Головного статистичного управління.

Вів наукову та редакторську діяльність. 1876–1882 — редактор журналів «Архів статистики» (італ. «Archivio di statistica»), «Статистичний щорічник Італійського королівства» (італ. «Annuario statistico de Regno D’italia») та «Аннали статистики» (італ. «Annali di statistica»).

Член-засновник (1885), один з авторів статуту Міжнародного статистичного інституту (МСІ, англ. International Statistical Institute, ISI) та його довголітній керівник — перший генеральний секретар (1885–1905), президент (1909–1920). Був головним редактором «Бюлетеня Міжнародного статистичного інституту» (англ. англ. «Bulletin of the International Statistical Institute», з 1886) керував укладанням і публікацією збірників з міжнародної статистики населення.

Член Державної ради (вищий орган адміністративного права в Італії; 1900–1909). Служив генеральним комісаром Еміграційної комісії (1901–1904) — міжвідомчого органу, створеного для управління та захисту італійських емігрантів за кордоном.

Після виходу на пенсію (1909) присвятив себе викладанню в Королівській школі прикладних наук для інженерів (м. Рим).

Президент Міжнародної комісії зі статистики при Лізі Націй у м. Парижі (1920).

Науковий внесок. Праці

Перший оригінальний внесок у галузі статистичних досліджень доклав у 1860-х: здійснив ґрунтовне дослідження статистики торгівлі зовнішньої на замовлення Міністерства сільського господарства. Підсумком стала праця «Нарис зовнішньої сухопутної та морської торгівлі Королівства Італія в 1862 та 1863 роках» (1865). Надалі поширив свою увагу на всі італійські статистичні джерела, дав критичну оцінку опитувань, проведених у перші роки після об'єднання Італії («Про статистичні документи Королівства Італія. Бібліографічні примітки, представлені на VI Міжнародному конгресі статистики»; 1867).

У статтях обмірковував теоретичні та практичні питання щодо використання статистичних джерел у різних галузях знань, статистичних методів збору даних, цілей, функцій і місії статистики з погляду потреб науки та сфери державного управління, необхідності широкого статистичного інформування урядових органів та широкого загалу. Бодіо призначив статистиці завдання «допоміжної науки»: перевірка законів, сформульованих економічною теорією; забезпечення джерельної бази для політичної економії; висвітлення різних аспектів і елементів соціальних явищ для суспільствознавства. Наполягав на необхідності статистичного охоплення «моральних явищ» (або, принаймні, виходу за межі суто економічних чи промислово-технічних проблем). Підкреслював необхідність універсального й міжнародного характеру статистики та випрацювання загальноприйнятної термінології, адаптованої до реалій різних країн. Вказував на амбівалентність статистики як «палиці з двома кінцями», вважав, що краще «дозволити їй говорити, аніж змушувати її говорити» («Про статистику у її зв’язках із політичною економією та іншими суміжними науками»; 1869).

Готував інструкції та підсумкові звіти для демографічного перепису населення Італії 1871. Багато часу приділяв порівняльним дослідженням статистичних даних з великих європейських країн. Особливу увагу звертав на статистику населення, зокрема статистичні показники вікового розподілу, міграції, смертності тощо. Був першим, хто спробував провести комплексну оцінку (на основі статистичної документації) масштабів, причин і наслідків міграційних процесів в Італії («Про італійську еміграцію в 1876 році»; 1877).

Міркував про значення статистичних досліджень для цивільного та кримінального правосуддя, став одним із фундаторів судової статистики.

Упродовж 20 років як очільник Головного управління статистики Італії розбудував цілісну систему національних статистичних досліджень, розробив її загальні принципи і стратегічне бачення, скеровував інтенсивну та плідну діяльність статистичної служби країни, що стала на той час взірцем для багатьох країн Європи. Від 1884, згідно з Королівським указом, у встановлені терміни забезпечував офіційну публікацію різних статистичних даних — річних, періодичних і неперіодичних (зокрема про кількість державних службовців і пенсіонерів, народну освіту, благодійні установи, заробітну плату, ціни на продукти харчування, промислові умови в різних регіонах і провінціях Італії, причини смерті, стан охорони здоров’я в муніципалітетах, муніципальні та провінційні фінанси, еміграцію). Розв’язував питання професійної підготовки периферійних адміністрацій для збору і належної обробки статистичних звітів.

Реалізовував проєкт розробки серії індексів для узагальнення економічного та соціального розвитку Італії на основі 10-річних статистичних матеріалів («Деякі показники вимірювання економічної динаміки Італії»; 1891).

Був членом низки організацій: Паризького статистичного товариства, французького Товариства заохочення національної промисловості, Ради директорів Міланського статистичного архіву.

Визнання

Кавалер Великого хреста ордена Святих Маврикія та Лазаря, Савойського цивільного ордена, Великого хреста ордена Корони Італії. Іноземні нагороди: лицар ордена Корони Пруссії ІІІ класу, командор ордена Вази (Швеція), офіцер ордена Почесного легіону, лицар V ступеня ордена Святого Станіслава (Російська імперія).

На честь Бодіо названо вулиці в містах Мілані та Римі.

Його ім’я присвоєно заснованому 1996 у Римі Центру міжнародного співробітництва в галузі статистики (італ. Centro per la Cooperazione Statistica Internazionale — Luigi Bodio, ICstat).

Бібліотека Бодіо зберігається в Комерційному університеті імені Луїджі Бокконі в Мілані.

Праці

Saggio sul commercio esterno terrestre e marittimo del regno d’Italia negli anni 1862 e 1863. Firenze : Pubblicazione governativa, 1865. 287 p.
Sui documenti statistici del Regno d’Italia : cenni. Firenze : Tipografia dei Successori Le Monnier, 1867. 52 p.
Della statistica nei suoi rapporti coll’economia politica e colle altre scienze affini : prelezione al corso di statistica nella Regia Scuola Superiore di Commercio di Venezia letta il giorno 3 dicembre 1868. Milano : Tipografia di G. Bernardoni, 1869. 31 p.
Movimento dello Stato Civile : Rapporto presentato al VII Congresso Internazionale di Statistica in Budapest. Roma : Tipografia Cenniniana, 1878. 81 p.
Di una statistica sommaria delle opere pie esistenti in Italia e di alcune altre istituzioni di beneficenza in altri stati : memoria. Roma : Tipografia Eredi Botta, 1880. 47 p.
Statistica della emigrazione italiana all’estero nel 1881, confrontata con quella degli anni precedenti e con quella degli altri Stati. Roma : Tipografia Bodoniana, 1882. 289 p.
Di alcuni indici misuratori del movimento economico in Italia : memoria letta alla R. Accademia dei Lincei nell’adunanza del 15 febbraio 1891. Roma : Tipografia della R. Accademia dei Lincei, 1891. 35 p.
Progressi della statistica nel venticinquennio 1885–1910. Roma : Tipografia nazionale di G. Bertero e C., 1911. 32 p.

Література

Stringher B. Bodio, Luigi // Rendiconti della Accademia Nazionale dei Lincei (classe di scienze morali). 1920. Vol. 29. P. 339–350.
Benini R. Per Luigi Bodio // Giornale degli Economisti e Rivista di Statistica. Serie terza. 1921. Vol. 61. № 3. Р. 93–94.
Craigie P. G. Luigi Bodio // Journal of the Royal Statistical Society. 1921. Vol. 84. № 1. Р. 135–136.
Осауленко О. Г. Національна статистична система : шлях до європейських стандартів : монографія / О. Г. Осауленко ; Нац. акад. наук України, Ін-т демографії та соціал. дослідж. ім. М. В. Птухи. Київ : [б. в.], 2012. 415 с.
Cappiello A. Luigi Bodio : Promoter of the Political and High Scientific Mission of Statistics and Pioneer of the International Statistical Cooperation // Rivista Italiana di Economia, Demografia e Statistica. 2014. Vol. 68 (3–4). Р. 199–205.
Осауленко О. Г., Васєчко О. О. Українська офіційна статистика в системі європейської статистики // Прикладна статистика : проблеми теорії та практики. 2015. Вип. 17. С. 5–16.
Melis G. Francesco Coletti commemora il «gran lombardo» Luigi Bodio fondatore della statistica di Stato // IRPA (Istituto di Ricerche sulla Pubblica Amministrazione). 2023. 11 marzo. URL : https://www.irpa.eu/francesco-coletti-commemora-il-gran-lombardo-luigi-bodio-fondatore-della-statistica-di-stato/

Автор ВУЕ

В. І. Бурлаков

Покликання на цю статтю: Бурлаков В. І. Бодіо, Луїджі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бодіо, Луїджі (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.07.2026