Боде, Арнольд

Марка до 100-річчя від дня народження А. Боде (2000)

Бо́де, А́рнольд (нім. Bode, Arnold; 23.12.1900, м. Кассель, тепер земля Гессен Німеччина — 03.10.1977, там само) — художник, живописець, дизайнер, педагог; засновник світової виставки сучасного мистецтва «Документа».

Боде, Арнольд (Bode, Arnold)
Народження	23.12.1900
Місце народження	Кассель
Смерть	03.10.1977
Місце смерті	Кассель
Напрями діяльності	образотворче мистецтво

Життєпис

Народився в сім'ї теслярів, що мала власний столярний бізнес.

Навчався в народній школі (1907–1911), від 1911 — у гімназії. Від 1918 служив у війську, після закінчення Першої світової війни повернувся до цивільного життя.

1924 закінчив Кассельську художню академію (нім. Die Kunsthochschule Kassel, KhK), під керівництвом К. Вітте (1882–1959) та Е. Дюльберга (1888–1933; тепер Німеччина) вивчав живопис та графіку.

Співзасновник експресіоністської художньої групи «П’ятірка» (нім. «Die Fünf»», названа за кількістю учасників; 1923–1927). Після розпаду цієї групи приєднався до новоствореної художньої спілки «Кассельський сецесіон» (нім. Die Kasseler Sezession; розпалась 1930, від 1946 відновила роботу як «Гессенський сецесіон»).

1926 заснував приватну студію, займався живописом і дизайном інтер’єрів, давав уроки малювання.

Член Соціал-демократичної партії Німеччини (з 1929).

Від 1930 викладав на підготовчому курсі в Муніципальній майстерні для вчителів мистецтва у м. Берліні (нім. Das Städtische Werklehrer-Seminar in Berlin); 1931–1933 — заступник директора майстерні. Звільнений із посади націонал-соціалістичним режимом (1933).

1933–1935 член художньої групи — «Берлінського сецесіону» (нім. Berliner Secession).

Дійсний член Німецької асоціації художників, брав участь в останній щорічній виставці DKB в Гамбурзькій асоціації художників (1936). Після участі у виставці йому було заборонено працювати художником, мистецтво клеймували «дегенеративним», а художні твори нищили та вилучали з музеїв.

Від 1934 повернувся з родиною до м. Кассель, під іншим ім’ям працював в архітектурному бюро своїх братів, проєктував та продавав меблі.

На початку Другої світової війни призваний на військову службу, працював над будівництвом солдатських казарм. Біля м. Тіттмонінг (Баварія, Німеччина) потрапив у полон до американських військових, після звільнення повернувся до рідного міста.

Перший голова «Гессенського сецесіону» (1946–1948).

Брав участь у відновленні роботи закритої в 1932 Кассельської художньої академії (1948).

Спільно з групою однодумців («Клуб 53», інша назва «Коло друзів») заснував асоціацію «Західне мистецтво ХХ ст.».

Ініціатор та куратор виставки сучасного мистецтва «Документа» («Documenta»), яка відбулась 15.07–18.07.1955 як частина Федеральної садівничої виставки. 1954–1964 одноосібний керівник виставок «Документа 2», «Документа 3», від 1968 — рівноправний член новоствореної ради. Належав до робочої групи виставки «Документа 5» (1972), комітету «Документа 6» (1977).

1956–1964 оформлював численні художні виставки для галереї Геппінгера (нім. Göppinger Galerie) у м. Франкфурті-на-Майні та для інших установ.

Діяльність

Займався живописом та графікою. Працював у стилі ліричного реалізму. Зображував пейзажі. Використовував техніки офорту, гравюри, малював олівцем, тушшю, гуашшю. Виконував ескізи утопічних проєктів, планував виставки тощо.

Більшість картин згоріла під час бомбардування м. Касселя в кінці 1943.

1948 почав проєктувати меблі для заснованого разом із братами сімейного підприємства «Комерційне товариство пружної деревини» (нім. «Federholz Gesellschaft offene Handelsgesellschaft»), обставляв виставкові зали магазинів у м. Касселі. Розробляв шпалери, дизайн інтер’єрів готелів, ресторанів та інших громадських будівель. Оформив виставкові приміщення «Оранжерея Касселя» (1929) та виставки «Документа 1».

1950-х проєктував ярмарки, стенди тощо. 1960-х організовував виставки «Добра промислова форма» (нім. «Die gute Industrieform») на Ганноверському ярмарку (м. Ганновер, Нижня Саксонія, Німеччина).

Спадщина художника зберігається в однойменному фонді Архіву документів м. Касселя. Боде був ідейним натхненником заснування цієї установи. Живописні твори — частина колекцій Держаних музеїв м. Касселя, Кассельського ощадного банку, Фонду ощадних банків тощо.

Нагороди та визнання

Золота медаль на Міланській трієнале (1957).

Великий хрест за заслуги перед Федеративною Республікою Німеччиною (1974).

Мистецька нагорода Європейської спілки художників (1975).

1999 влада м. Касселя визнала спадщину Боде й назвала себе містом виставки Документа (documenta-Stadt Kassel).

1978 засновано Фонд Арнольда Боде, капітал фонду — твори мистецтва, які подарували художнику на 75-річчя (1975).

Іменем діяча названо мистецьку перемію (присуджували 1980–1988 щорічно, тепер що два роки), обовʼязково в рік проведення виставки «Документа».

Ім'я Боде носить школа в м. Касселі (2014).

Твори

Arnold Bode Unframed. Kassel : Jenior, 2022. 207 p.

Література

1. Bode, Arnold // Allgemeines Lexikon der bildenden Künstler des XX. Jahrhunderts : in 6 bd. Leipzig : E. A. Seemann, 1953. Bd. 1. P. 243.
2. Arnold Bode (1900–1977). Leben und Werk / Hrsg. von M. Heinz. Kassel : Staatliche Museen Kassel, 2000. 158 p.
3. Georgsdorf H. Bode, Arnold // Kassel Lexikon : in 2 bd. Kassel : Euregio, 2009. Bd. 1. P. 78.
4. Stöbe S. Arnold Bode — nach vorn sehen. Biografisches und Bilder aus Familienbesitz. 2 aufl. Kassel : Selbstverlag, 2020. 76 p.
5. Arnold — Bode — Preis // Kassel documenta Stadt. URL: https://www.kassel.de/buerger/rathaus_und_politik/rund-ums-rathaus/ehrungen-und-preise/preise-der-stadt/arnold-bode-preis.php
6. Jooss B. Bode, Arnold // Deutsche Biographie. URL: https://www.deutsche-biographie.de/dbo014122.html#dbocontent

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Боде, Арнольд // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Боде, Арнольд (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.06.2025