Богородице Діво, радуйся

Благовіщення. Ікона Київської школи, середина 18 ст.

«Богоро́дице Ді́во, ра́дуйся» (грец. «Θεοτόκε Παρθένε, χαῖρε», також відома як «Пісня Пресвятій Богородиці», «ангельське вітання») ― у християнстві ― основна молитва, звернена безпосередньо до Богородиці, найпоширеніша серед вірян після молитви «Отче наш».

Історична довідка

Текст молитви складений з двох уривків Нового Завіту, а саме з радісних вітань, звернених до Богородиці:

Слова «Радуйся, Маріє» вживалися як форма привітання серед християн.

Привітання архангела Гавриїла почали згадувати у гімнах і проповідях, присвячених Божій Матері, не пізніше 5 ст.; особливо широкого вжитку набуло після Третього Вселенського Собору. Від 12 ст. текст молитви стає близьким до сучасного.

Одне з найдавніших збережених джерел, що містить грецький текст, близький до тексту молитви «Богородице Діво», ― остракон, знайдений у м. Луксорі (Єгипет), який датують приблизно 6–7 ст.

Текст молитви

Текст молитви має різні версії перекладу українською мовою. Переклад, який використовує Православна церква України: «Богородице Діво, радуйся, Благодатна Маріє, Господь з тобою. Благословенна Ти в жонах і благословенний плід лона Твого, бо Ти породила Спаса душ наших».

У Католицькій церкві в Україні та Українській греко-католицькій церкві поширено такий переклад: «Радуйся, Маріє, благодаті повна! Господь з тобою! Благословенна Ти між жінками і благословенний плід лона Твого, Ісус. Свята Маріє, Мати Божа, молись за нас грішних, нині і в годину смерті нашої. Амінь». Є складником розарію (вервиці) та молитви «Ангел Господній».

У римському обряді «Пісні Пресвятої Богородиці» відповідає молитва «Аве Марія» (лат. «Ave Maria»).

Молитву використовують деякі англіканські церкви, а також лютерани та низка інших протестантських церков.

У музиці

До тексту молитви писали музику Джованні Палестріна, Шарль Гуно, Дмитро Бортнянський, Ференц Ліст, Джузеппе Верді, Антонін Дворжак, Каміль Сен-Санс, П’єтро Масканьї, Сергій Рахманінов, Ігор Стравінський та інші композитори.

Література

  1. Black M. A Christian Palestinian Syriac Horologion. Cambridge : Cambridge University Press, 1954. 458 p.
  2. Щоденно з Богом. Молитовник. 3-тє вид. Київ : Католицький Медіа Центр, 2018. 872 с.
  3. Біблія. Сучасний переклад з давньогрецької та давньоєврейської мов / Пер. Р. Турконяка. Київ : Українське Біблійне Товариство, 2020. 1172 с.

Автор ВУЕ

В. Е. Туренко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Туренко В. Е. Богородице Діво, радуйся // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Богородице Діво, радуйся (дата звернення: 10.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
18.10.2021

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶