Боган, Луїза

Боган Луїза, фото Б. Ленгтона

Бо́ган, Луї́за [ англ. Bogan, Louise; повне ім’я — Луїза Марі (англ. Louise Marie); 11.08.1897, м. Лівермор-Фоллс, штат Мен, США — 04.02.1970, м. Нью-Йорк, США] — поетеса, літературний критик, член Американської академії мистецтв і літератури (з 1968). Писала англійською мовою.

Боган, Луїза (Bogan, Louise)
Народження	11.08.1897
Місце народження	Лівермор-Фоллс
Смерть	04.02.1970
Місце смерті	Нью-Йорк
Alma mater	Бостонський університет
Напрями діяльності	Літературознавство

Життєпис

Народилася у сім’ї службовця паперової фабрики. Навчалася в приватній католицькій школі Маунт-Сент-Мері у м. Манчестері (1906–1909; штат Нью-Гемпшир) та Бостонській жіночій латинській школі (1915; тепер Бостонська латинська академія), де здобула класичну освіту і написала перші вірші. Розпочала навчання у Бостонському університеті (1915), але вже 1916 його покинула заради заміжжя.

Після розлучення і смерті колишнього чоловіка здійснила подорож до Європи, відвідала міста Париж, Цюріх, Відень (1922).

Повернулася до США у жовтні 1922, працювала у книгарні у м. Нью-Йорку, згодом редактором поезії та критиком у журналі «Нью Йоркер» ( англ. «The New Yorker»; 1931–1970).

У квітні — серпні 1933 завдяки отриманій премії відвідала Італію та Францію.

Була консультантом з поезії Бібліотеки Конгресу США (1945), канцлером Академії американських поетів(1961–1970).

Виступала з лекціями як запрошений професор у американських коледжах і університетах, зокрема Арканзаському, Чиказькому університеті, Вашингтонському університеті тощо.

Творчість

Поетесу вважають представницею неокласицизму в американській ліриці.

Перші вірші були надруковані 1921 в журналі «Поетрі» («Poetry»; «Поезія»). Згодом публікувала критичні статті та вірші у журналі «Нью Репаблік» (англ. «The New Republic»; «Нова Республіка») та інших періодичних виданнях. Перша збірка поезій Боган «Тіло цієї смерті» (1923; «Body of This Death») присвячена темам кохання та зради. На її вірші з поетичних збірок «Темне літо» («Dark Summer»; 1929) та «Спляча лють» («The Sleeping Fury»; 1937) вплинули особисті переживання, пов’язані зі шлюбом.

Вірші різних років вміщені у збірках «Вірші та нові вірші» («Poems and new poems»; 1941) та «Зібрання віршів, 1923–1953» («Collected Poems, 1923–1953»; 1954).

Пізніші твори включають поетичну збірку «Блакитні естуарії: вірші 1923–1968» («The Blue Estuaries: Poems, 1923–1968»; 1968), книгу критики «Алфавіт поета» («A Poet's Alphabet»; 1970) тощо.

Поезія Боган характеризується стислістю, суворістю форми та інтелектуальною глибиною. У творах Боган прослідковуються теми жіночої ідентичності, емоційної стриманості, пам’яті та природи підсвідомого.

Переклала «Щоденник Ж. Ренара» Ж. Ренара (1964), «Вибіркові спорідненості» (1963) та «Страждання молодого Вертера» Й. В. Гете (1971).

Як критик зосереджувалася на сильних сторонах авторів у працях «Досягнення американської поезії, 1900–1950» («Achievement in American poetry, 1900–1950»; 1951) та «Вибрана критика: проза, поезія» («Selected criticism: prose, poetry»; 1955). Її критику вирізняє здатність вмістити значний обсяг інформації в кількох фразах.

Боган уклала антологію віршів для дітей «Золота подорож: вірші для молоді» («The Golden Journey: Poems for Young People»; 1965), що включає вірші від В. Шекспіра до її сучасників.

Нагороди і визнання

Перша жінка, що стала консультантом з поезії Бібліотеки Конгресу США (1945; тепер поет-лауреат США).

Лауреат премії Боллінгена (1954) за збірку «Зібрання віршів, 1923–1953».

Нагороджена грошовими преміями від фундації Гугенгайма (1933), Академії американських поетів (1959), Національного фонду мистецтв (1967).

Додатково

Біографічна книга Е. Франк «Луїза Боган. Портрет» («Louise Bogan: A Portrait») здобула Пулітцерівську премію (1986).

Твори

Poems and new poems. New York : Charles Scribner's Sons, 1941. 116 p.
Collected Poems 1923–53. New York : Noonday Press, 1954. 126 p.
The Blue Estuaries : Poems: 1923–1968. New York : Farrar, Straus and Giroux, 1968. 136 p.
A Poet’s Prose: Selected Writings of Louise Bogan. Ohio : Swallow Press ; Ohio University Press, 2005. 352 p.

Література

Ridgeway J. Louise Bogan. Boston, Massachusetts : Twayne Publishers, 1984. 166 p.
Frank E. Louise Bogan: A Portrait. New York : Knopf, 1985. 460 p.
Collier M. A Final Antidote: The Journals of Louise Bogan // The Virginia Quarterly Review. 2007. Vol. 83. No. 3. P. 210–225.
Авраменко Н. Засоби творення символістського дискурсу в поезії Луїзи Боган // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка. 2004. Вип. 14. С. 197–211.