Бовтиське родовище горючих сланців

Бо́втиське родо́вище горю́чих сла́нців — поклади твердих горючих корисних копалин у центральній частині Українського кристалічного щита.

Є найбільш перспективним в Україні і третім в Європі.

Географічне положення

Розташоване у Кропивницькому районі Кіровоградської області та частково в Кам’янському районі Черкаської області. Приурочене до Бовтиської западини у кристалічному фундаменті (глибина — 600 м, діаметр — близько 25 км). На території родовища протікає р. Тясмин із притокою Бовтишкою.

Історична довідка

1953–1954 у Бовтиській западині пробурено 3 свердловини, які підтвердили раніше отримані результати про наявність горючих сланців. 1964–1966 геолого-пошукові роботи визначили площі розповсюдження горючих сланців. 1967–1970 виконано попередню розвідку. 1965–1985 проведено дослідження щодо використання бовтиських сланців, які довели можливість та ефективність отримання низки хімічних продуктів. За техніко-економічними показниками вибрано варіант підземного видобування. Однак за результатами робіт зроблено висновок про нерентабельність подальших геологорозвідувальних робіт, тому що видобуток сланців підземним способом на той час був збитковим через низьку теплоту згоряння і, відповідно, високу вартість сланцю як сировини для енергетики.

Характеристика

Бовтиська западина заповнена осадовими утвореннями мезокайнозойського віку, представленими глинами, алевритами, глинистими та горючими сланцями. Потужність продуктивної товщі, що містить пласти горючих сланців, досягає 400 м. Умовно її можна поділити на п’ять горизонтів.

За оцінками, на 2024 загальні запаси родовища становлять близько 3,74 млрд т. Глибина залягання пластів — від 70 м на периферії до 250 м у центральній частині. Якісні характеристики сланців: теплота згоряння 8,4–16,8 МДж/кг; зольність 52–72 %; сірчистість 1,50–1,96 %. Елементний склад, %: С — 2–72, О — 15–21, Н — 9–10, N — 1,2–2,3, S — 1–2; відношення С:Н=6,6–7,5.

Значення

Ступінь вивченості Бовтиського родовища відповідає стадії пошуково-оціночних робіт. На 2025 родовище зарезервоване, видобуток відсутній. Бовтиські горючі сланці можна розробляти як відкритим, так і підземним способами. Промислове освоєння родовища може дати економічний ефект за умови комплексного освоєння: енергохімічна переробка сланців з отриманням рідких і газоподібних палив, низки хімічних речовин. Можливе використання мінеральної частини горючих сланців у виробництві щільного та пористого бетонів, аглопориту, аглопоритобетону, портландцементу, пластичних мас, мінеральної вати тощо.

Література

  1. Гафич І. П., Довбиш Н. С. Оцінка перспектив видобування горючих сланців та пошуку покладів вуглеводнів, водню, гелію на бовтиській імпактній структурі // Мінеральні ресурси України. 1924. № 4. С. 34–41. URL : https://mru-journal.com.ua/index.php/mru/issue/view/4-2024/59
  2. Багрій І. Д., Почтаренко В. І., Дубосарський В. Р. та ін. Геолого-структурно-геохімічні особливості формування родовищ горючих сланців та вуглеводневих покладів Бовтиської імпактної структури // Геологічний журнал. 2016. № 2. С. 17–42.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Бовтиське родовище горючих сланців // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бовтиське родовище горючих сланців (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
14.11.2025

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶