Бобовський, Войцех

Бобо́вський, Во́йцех [ пол. Bobowski, Wojciech; турецьке ім’я — Алі Уфкі або Уфукі (турец. Ali Ufki; Ali Ufuki, від ufuk — горизонт); латинізоване — Альбертус Бобовіус (\{lang-la|Albertus Bobovius}}); точні дати і місце народження невідомі, ймовірно 20.03.1606 або 1610, м. Львів, тепер Україна, або м. Бобова, чи м. Новий Сонч, тепер Малопольське воєводство, Польща — близько 1675, місце смерті невідоме, можливо, м. Константинополь, тепер Стамбул, Туреччина] — перекладач, художник, музикант, поет.

Життєпис

Біографія Бобовського достеменно невідома. Дослідники подають різні припущення щодо походження, місця народження, освіти та інших фактів.

Народився, ймовірно, в сім’ї здрібнілої шляхти. Можливо, навчався у єзуїтській колегії у м. Львові (правонаступник — Львівський національний університет імені Івана Франка), де вивчав латинську й італійську мови, нотну грамоту (однак дослідниками не виявлено його прізвища у списках випускників колегії).

Близько 1624 потрапив до полону (можливо, під час походу кримських татар), звідки був проданий в рабство до Османської імперії. Ймовірно, навчався у школі іч-огланів (пажів). Деякий час перебував у палаці султанів у м. Адріанополі (тепер м. Едірне, Туреччина), служив придворним музикантом, згодом (близько 1640) переведений до головної резиденції султана у м. Константинополі (тепер Стамбул) — палацу Топкапи, який залишив близько 1651–1653. Поїхав до Єгипту як слуга османського вельможі. Прийняв іслам і був звільнений з рабства, повернувся до м. Константинополя. Оселився у районі Пера (тепер Бейоглу), більшість населення якого у 17 ст. становили греки, генуезці та венеціанці, а також купці з різних європейських країн. У середині 1660-х хотів поїхати до Європи та служити при англійському чи французькому дворі, але залишився в Туреччині.

При дворі султана Мехмеда IV приблизно з 1671 обіймав посаду драгомана — офіційного перекладача з європейських мов. За тогочасними свідченнями, Бобовський володів 18 мовами, серед яких англійська, французька, вірменська, іврит, арабська, османська, перська та інші.

Cтав одним із перших європейських паломників до Мекки й Медини (за винятком паломників із Андалузії часів арабського панування). 

==Творча діяльність==

Увійшов в історію як один із перших перекладачів сакральної християнської літератури турецькою мовою (в її османському варіанті).

Основні переклади та праці:

  • переклад турецькою мовою Церковного Катехізису (1654, за основу взято англіканський катехізис);
  • переклад турецькою мовою Старого та Нового Завітів (1662–1664);
  • «Псалтир», або «Псалми» («Mezmûriyye», у турецькій музикології відомі також як «Mezmurlar», або «Mezâmir»; 1665);
  • трактат «Про турецьку літургію, відвідання Мекки, паломництво та обрізання вірних» («De turkarum liturgia, peregrinatione Meccana, circumcision, aegrotorum visitation»; опубліковано 1691);
  • манускрипт без назви та дати у співавторстві з капеланом Т. Смітом (1638–1710; Велика Британія).

Переклав Біблію османською мовою на замовлення дипломата Л. Варнера (1618; тепер Німеччина — 1665; тепер Туреччина). Традиційною датою перекладу вважають 1666, проте, на думку деяких дослідників, Бобовський почав роботу над ним у лютому 1662 і завершив у грудні 1664. На той час це був вже не перший переклад Біблії турецькою мовою, але перший повний переклад. Уперше Біблію перекладав 1569 Ях’я (Хакі), єврей із Константинополя (роки життя невідомі). Бобовський добре знав цей переклад і використав його у своєму повному перекладі Біблії.

«Граматика турецько-латинська» («Grammatica Turcico-Latina»; 1666), якою розпочалась наукова та просвітницька діяльність Бобовського, — цінне джерело для дослідників турецької мови 17 ст.

Був також капельмейстером палацу Топкапи. Займався музикою при дворі султана. Став першим, хто записав турецьку музику за допомогою європейської п’ятилінійної нотації. Його музичні композиції вважають одними з найважливіших в османській музиці 17 століття.

Переклав османською 14 перших псалмів з «Женевського псалтиря», адаптувавши псалми до османських макамів (традиційної музичної системи Османської імперії). Записав ноти справа наліво (згідно з напрямком османського письма), щоб текст і музика відповідали одне одному. Рукопис «Псалтиря» (переклад віршів і музична нотація) зберігається в Національній бібліотеці Франції.

Автор одного з вагомих джерел турецької класичної музики — «Збірки інструментальних та вокальних традиційних турецьких пісень» («Mecûa-i Sâz ü Söz»; 1650). Ця робота містить музичну нотацію та тексти молитовних і світських творів, понад п’ятисот традиційних османських пісень, що виконувалися в 16 та 17 століттях у султанському палаці та по всьому Константинополю. Нотація цих композицій дозволила їм зберегтися донині, вони слугують історичним джерелом для цілого періоду в історії турецької музики. Оригінал зберігається у Британському музеї в м. Лондоні, а копія 1665 — у Національній бібліотеці Франції.

Діяльність Бобовського як художника описував бібліотекар і автор біографічних матеріалів К. У. В. Якобовський (1896–1986; Швеція). Бобовський є автором трьох альбомів. Перший зберігається у Королівській бібліотеці в м. Стокгольмі, другий — у Бібліотеці костюмів колекціонера Ф. Й. фон Ліппергайде (1838–1906; Німеччина) у Музеї декоративного мистецтва в м. Берліні, третій — у м. Мюнстері в колекції сходознавця Ф. Тешнера (1888–1967; Німеччина). Деякі фрагменти мініатюр опубліковані в журналі «Іслам» («Der Islam»; 1913, т. 4). На них зображені султанський двір, столиця та сцени з життя вельмож. Бобовський використовував перський та турецький графічні стилі, тому можна припустити, що свій художній талант він розкрив у Константинополі.

Войцех Бобовський та Україна

Деякі дослідники, серед яких тюрколог Ж. Ж. Т. Дені (1879; тепер Україна — 1963; Франція), вважали, що Бобовський мав українське походження (хоча існують також припущення і про вірменське походження). Це пов’язують з тим, що велику частину архівів його праць привіз до м. Парижа сходознавець А. Галлан (1645–1715; Франція), якого Бобовський навчав турецької мови. Значна частина цих документів, що зберігаються переважно в Національній бібліотеці Франції, стосується історії османсько-українських відносин. Серед документів, зокрема: копії та переклади листів гетьмана Д. Гуні хану Ісламу III Ґераю (лютий 1638; з проханням про допомогу); хана Аділя Ґерая М. Ханенкові (26.08.1669); царя Олексія Михайловича гетьману П. Дорошенкові (28.07.1669); П. Дорошенка до султана (10.12.1669 та кілька інших); великого візира Фазила Агмед-паши Кепрюлю (1635; тепер Македонія — 1676; тепер Туреччина) А. Ольшовському (1621–1677; тепер Польща), коронному підканцлеру (м. Адріанополь, 03.10.1671; про ставлення султана до П. Дорошенка) та ін. Бобовський перекладав ці документи з мови оригіналу.

Бобовський уклав семимовний словник, однією з мов якого стала староукраїнська.

Визнання

У Туреччині 2010 був оголошений «роком Алі Уфкі».

Британський акапельний вокальний ансамбль «Кінг сінгерс» («The King’s Singers», «Співаки короля») та міжнародний камерний ансамбль старовинної музики «Сарабанд» («Sarband»; «Сарабанда») випустили спільний альбом під назвою «Sacred Bridges» («Священні мости»; 2005), що містить виконання ними псалмів Бобовського.

На честь Бобовського відбуваються різні культурно-мистецькі та наукові заходи. 10–11.10.2014 у містах Стамбулі та Анкарі проходили концерти у рамках проєкту «Музика і слова: поляк у турецькому сералі», присвяченого Бобовському. Проєкт об’єднує польську та османську музику 17 ст., втілюючи мрію Бобовського про єдність Сходу та Заходу. Концерти супроводжувалися передконцертними бесідами, присвяченими Бобовському, польській культурі того періоду та відносинам між Османською Туреччиною та Польським королівством.

Під час святкування 600-річчя встановлення польсько-турецьких дипломатичних відносин 23.11.2014 у концертній залі музичної школи в м. Бобові відбувся концерт, присвячений творчості Бобовського.

Його постать згадується під час конференцій, лекційних циклів і виставок, присвячених польсько-турецьким відносинам, перекладам Біблії тощо.

Додатково

У зібранні рукописів Центрального державного історичного архіву України у м. Львові виявлено документ про хрещення у соборі римо-католицької церкви м. Львова 20.03.1606 Альберта Бобовського. Але дослідники мають сумніви щодо того, чи йдеться саме про цю особу, яка стала потім Алі Уфкі, чи це інший представник цієї родини.

Про походження з м. Львова свідчить те, що він підписував свої праці як Альберт Бобовський зі Львова (Alberti Bobowij Leopolitani або Alberti Bobovy Leopolitanі), трапляється також фраза «поляк зі Львова» (Polacco da Leopoli).

Твори

  1. De turkarum liturgia, peregrinatione Meccana, circumcision, aegrotorum visitation. Oxonii : E Theatro Sheldoniano, 1691. 31 р. URL : https://kp.rusneb.ru/item/material/tractatus-alberti-bobovii-turcarum-imp-mohammedis-iv-olim-interpretis-primarii-de-turcarum-liturgia-peregrinatione-meccana-circumcisione-aegrotorum-visitatione-c
  2. Grammatica Turcico-Latina (1666). Ancara : Grafiker Yayınları, 2020. 278 p.

Література

  1. Jacobowsky C. U. V. Var Albertus Bobovius : Ali Bec, den lärde «Pålniske Turcken», miniatyrmålare? // Svenska orientsällskapets årsbok. Stockholm, 1937. Р. 39–50.
  2. Сухомлинов О. М. Культурні пограниччя : Новий погляд на стару проблему : Монографія. Донецьк : ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2008. 278 с.
  3. Zajcev I. V., Dudoianan S. La Politique de Petro Dorošenko : documents du fonds de Wojciech Bobowski à la BNF // Cahiers du Monde russe. Vol. 50. № 2/3. L’Europe orientale, 1650–1730 : Crises, conflits et renouveau. 2009. Avril — septembre. P. 511–532.
  4. Юзвяк І. П. Войцек Бобовський — перекладач-сходознавець // Сходознавство. 2013. № 62–63. С. 202–213.
  5. Privratsky B. G. A History of Turkish Bible Translations : Annotated chronology with historical notes and suggestions for further research. Version «S». [S. l. : s. n.], 2014. 138 p. URL : https://historyofturkishbible.wordpress.com/wp-content/uploads/2014/03/turkish-bible-history-version-s-in-preparation.pdf
  6. Pawlina A. Wojciech Bobowski (Ali Ufkî) — Polak na osmańskim dworze // Wschód muzułmański w ujęciu interdyscyplinarnym. Ludzie — Teksty — Historia, Grzegorz Czerwiński and Artur Konopacki (eds.), Katedra Badań Filologicznych «Wschód — Zachód» Uniwersytetu w Białymstoku. Białystok, 2017. P. 147–165.
  7. Haug J. I. Ottoman and European Music in ʿAlī Ufuḳī’s Compendium, MS Turc 292 : Analysis, Interpretation, Cultural Context : Monograph. Münster : Readbox Unipress, 2019. 620 s. (Wissenschaftliche Schriften der WWU Münster, Reihe XXVI : Schriften zur Musikwissenschaft aus Münster. Bd. 25).
  8. Pawlina A. The Creation of an Ottoman Turkish Psalter. Ali Ufkî’s (Bobovius) Mezmûriyye (ca. 1665) and Maciej Rybiński’s Psalmy Dawidowe (1608) // The Biblical Annals. 2023. Vol. 13. № 4. Р. 635–660.
  9. Pawlina A. Life and work of Wojciech Bobowski revisited. Bobovius (Ali Ufkî) in Polish source material // Rocznik Orientalistyczny. 2024. T. 77. Zeszyt 1. S. 26–48.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Бобовський, Войцех // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бобовський, Войцех (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.01.2026

Отримано з https://vue.gov.ua/index.php?title=Бобовський,_Войцех&oldid=445218
Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶