Бліц (кампанія бомбардування)
.jpg)
«Бліц» (англ. «The Blitz», від нім. Blitzkrieg — блискавична війна) — кампанія стратегічного бомбардування м. Лондона та інших міст Великої Британії нацистською Німеччиною під час Другої світової війни (07.09.1940 10.05.1941).
Зміст
Історична довідка
Передумови і стратегічна мета
Після поразки Франції та Дюнкеркської евакуації 1940, капітуляції Нідерландів (15.05.1940) і Бельгії (28.05.1940) та окупації цих країн бої в континентальній частині Західної Європи завершилися. При цьому Німеччина не була здатна розпочати масштабне вторгнення до Великої Британії через повний контроль Британського флоту у протоці Ла-Манш і Північному морі.
Не маючи змоги організувати вторгнення, Німеччина у липні 1940 зробила спробу встановити повну блокаду Великої Британії на морі та в повітрі з метою примусити її укласти вигідну Німеччині мирну угоду (див. Битва за Британію 1940–1941). Перші нальоти на острови розпочалися 10.07.1940. Більшість цілей німецьких повітряних ударів у цей час — прибережні портові міста та морські конвої. Одночасно німецьке командування розробляло план операції з десанту на британське узбережжя з повітря та моря (операція «Морський лев»; план затверджено 16.07.1940, остаточно скасовано 09.01.1941 після поразки спроб Німеччини отримати контроль над протокою Ла-Манш). До 13.08.1940 авіаудари мали підготовчий характер і суттєво не впливали на перебіг війни.
У період 13.08.1940–07.09.1940 Люфтваффе здійснило серію бомбардувань британських стратегічних об’єктів (військові аеродроми, радіолокаційні станції, військові заводи).
Після помилкового авіаудару німецьких бомбардувальників по житлових районах м. Лондона 25.08.1940 Королівські ВПС Великої Британії завдали удару у відповідь по м. Берліну (26.08.1940). Німеччина використала цей акт відплати як привід для початку кампанії масованого стратегічного бомбардування житлових районів і промислових об’єктів Великої Британії.
Кампанія мала на меті деморалізувати британське населення та сформувати у нього прагнення укласти мир з агресором. Удари здійснювалися не лише по військових об’єктах і житловій забудові, а й по об’єктах критичної соціальної інфраструктури (водопровід, електростанції). Це мало ускладнити наслідки ліквідації ударів. Практикувалися повторні удари в місця попереднього прильоту бомб для ураження пожежників. Наприклад, у ніч 29–30.12.1940 пожежники становили 7,5 % загиблих (12 із 160). Серед житлових районів під основний удар потрапляли ті, у яких переважало робітниче населення та середній клас.
Перебіг подій
У ніч 06–07.09.1940 Люфтваффе завдало по м. Лондону першого масованого нальоту, в якому брали участь понад 100 бомбардувальників. Атака тривала ввечері 07.09.1940 і вночі 07–08.09.1940. Унаслідок цих ударів у м. Лондоні загинули понад 400 цивільних.
Упродовж наступних місяців масовані нальоти німецьких бомбардувальників мали характер прямого терору проти цивільного населення. Наймасовішими були удари 15.09.1940, 29.12.1940 і в ніч 10–11.05.1941.
Під час авіаударів 29.12.1940 Люфтваффе скинуло на м. Лондон велику кількість запалювальних бомб. Вони спричинили масштабну пожежу в ніч 29–30.12.1940, відому як Друга велика лондонська пожежа. У цій назві міститься алюзія на Велику лондонську пожежу 1666, що знищила житлову забудову на 2/3 площі міста (пожежа в ніч 29–30.12.1940 охопила більшу територію, хоч і мала дещо менш руйнівні наслідки — цієї ночі удар здебільшого припав на нежитлові квартали міста).
З жовтня 1940 Люфтваффе почало завдавати масованих ударів по інших містах. Наймасовіші удари — по містах Ліверпулю (промислова зона і порт), Брістолю, Портсмуту, Саутгемптону, Глазго та ін., а також по промислових центрах — містах Ексетер]у, Манчестеру, Бірмінгему, Ковентрі та ін. Загалом за британськими даними авіація ворога здійснила 71 бомбовий рейд на м. Лондон і 79 на всі інші міста.
Масштабні повітряні атаки припинилася у травні 1941. Цьому сприяла відсутність помітного стратегічного результату кампанії та виникнення потреби у звільненні великої кількості бомбардувальників для ведення операцій на інших театрах бойових дій (Північна Африка, Балканський півострів, а з червня 1941 — СРСР).
З боку агресора в кампанії, крім літаків Люфтваффе, брали участь окремі літаки й особовий склад ВПС Італії.
Наслідки
Жертвами німецьких бомбових ударів стали понад 40 тис. цивільних. Близько 30 тис. із них — мешканці м. Лондона.
Зруйновано або пошкоджено бл. 2 млн житлових будинків і нежитлових споруд (понад половина — у м. Лондоні). З урахуванням значного відсотка будівель, що не підлягали відбудові, унаслідок атак бл. 1,2 млн британців втратили житло.
Наслідки кампанії суттєво пом’якшили кілька факторів:
а) масове навчання населення цивільній обороні (з 1938), запровадження обов’язкового чергування місцевих мешканців на дахах житлових будинків і співробітників деяких підприємств і установ на дахах їхніх приміщень із протипожежними засобами для оперативного усунення пожежі в разі влучання запалювальних бомб;
б) розбудова системи укриттів та існування розгалуженої системи метрополітену, придатної для використання як укриття;
в) розосередження виробничих потужностей як військової, так і цивільної промисловості та промисловості подвійного призначення за межі великих промислових центрів;
г) відсутність у Німеччини точної розвідувальної інформації про розташування промислових об’єктів, складів тощо;
ґ) примусова евакуація дітей із м. Лондона та інших великих міст до сільської місцевості (з червня 1940, до початку «Бліцу»);
д) використання британцями засобів радіоелектронної боротьби для блокування засобів навігації на літаках ворога й погіршення координації ударів.
Водночас непропорційно більша кількість жертв серед малозабезпеченого населення, зумовлена інтенсивними ударами по робітничих кварталах поблизу промислових підприємств і портів, спричинила короткочасний сплеск популярності Комуністичної партії Великої Британії на межі 1940–1941 та перехід до неї частини членів Лейбористської партії. Це не вплинуло на загальнополітичну ситуацію у країні, оскільки до 1945 парламентські вибори не відбувалися.
Одна з галузей, які найбільше постраждали внаслідок «Бліцу», — книговидання. Під час пожежі в ніч 29–30.12.1940 після бомбового рейду майже повністю знищено провулок Ейв Марія (англ. Ave Maria Lane) і вулицю Патерностер Роу (англ. Paternoster Row) поряд із Собором Св. Павла — традиційні місця розташування видавництв, друкарень, книготорговельних фірм, оптових книжкових складів і книгарень. За приблизно оцінкою на складах і у друкарнях згоріли бл. 5 млн книг, повністю знищено приміщення та майно десятків видавництв і книготорговельних підприємств.
Пам’ять
У м. Лондоні встановлено два меморіали, присвячені пам’яті жертв Бліцу і тих, хто ліквідовував наслідки бомбових ударів. Перший — «Blitz 1991» (1991, скульптор Дж. В. Міллз), зведено для вшанування подвигу пожежників під час бомбардувань м. Лондона. Другий — «Люди Лондона» (1999, скульптор Р. Кіндерслі), встановлено на честь мирних мешканців міста, що загинули внаслідок бомбардувань. Обидва меморіали розташовано поряд із Собором Св. Павла.
«Бліц» знайшов відображення в багатьох творах літератури й кіно. Зокрема, тема «Бліцу» змальована в низці поезій Д. М. Томаса і Т. С. Еліота, романі Г. Гріна «Міністерство страху» (англ. «The Ministry of Fear», 1943), історичному фільмі «Бліц» (2024, реж. С. Мак-Квін).
Додатково
На завершальних етапах війни Люфтваффе спробувала організувати аналогічну кампанію (операція «Козеріг», січень–травень 1944). Через колосальні втрати німецької авіації (329 із 524 залучених літаків), відсутність значимого результату) і непропорційно менші втрати британської авіації командування Люфтваффе припинило операцію. Унаслідок ударів загинули бл. 1500 цивільних. Королівські ВПС втратили 23 літаки, із них один у бою, один унаслідок дружнього вогню, 14 унаслідок диверсій і 7 із нез’ясованих причин. За аналогією з Бліцем ця операція отримала у воєнній історіографії й публіцистиці іронічну назву Бебі-Бліц.
Література
- Collier B. The Defence of the United Kingdom. London : HMSO, 1957. 558 p.
- Addison P. The Burning Blue: A New History of the Battle of Britain. London : Pimlico, 2000. 292 p.
- Hill M. The Blitz. Images of War. London : Marks and Spencer, 2002. 96 p.
- Gardiner J. The Blitz: The British Under Attack. London : Harper Press, 2010. 432 p.
- Conen J. The Bombing of London 1940–41: The Blitz and its Impact on the Capital. Leicestershire : Matador, 2023. 394 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Гірік С. І. Бліц (кампанія бомбардування) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бліц (кампанія бомбардування) (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.09.2025
