Блум, Бенджамін Семюел

Bloom, Benjamin Samuel.jpg

Блум, Бе́нджамін Се́мюель (англ. Bloom, Benjamin Samuel; 21.02.1913, м. Лансфорд, штат Пенсильванія, США — 13.09.1999, м. Чикаго, штат Іллінойс, США) — педагог, психолог, дослідник у галузі освітньої психології, розпрацював систему об’єктивних показників результатів педагогічного впливу. Президент Американської освітньої дослідницької асоціації (1965–1966).


Блум, Бенджамін Семюел

(Bloom, Benjamin Samuel)

Народження 21.02.1913
Місце народження Лансфорд, Пенсильванія, США
Смерть 13.09.1999
Місце смерті Чикаго, Іллінойс, США
Alma mater Пенсильванський університет, Чиказький університет
Напрями діяльності педагогіка, психологія


Життєпис

Походив із родини емігрантів з Російської імперії.

1931–1935 навчався в Пенсильванському університеті, де здобув ступені бакалавра та магістра психології. 1939 став аспірантом у Чиказькому університеті. Від 1940 працював дослідником у Раді екзаменаторів цього університету, яка займалася стандартизацією методів оцінювання навчальних досягнень. 1942 захистив докторську дисертацію з освітньої психології.

Від 1944 викладав у Чиказькому університеті; у 1950-х очолив Раду екзаменаторів.

У 1950–1960-х був міжнародним радником у галузі освіти, зокрема в Ізраїлі, Індії та країнах Близького Сходу, сприяв поширенню сучасних методик оцінювання та організації навчання. 1959–1960 працював у Центрі передових досліджень у галузі поведінкових наук. 1970 здобув звання професора.

У 1970–1980-х досліджував проблеми розвитку та виховання талановитих дітей.

Наукова діяльність

Таксономія освітніх цілей

Рівні засвоєння знань. «Таксономія Блума», 1956 р.

У середині 1950 у співпраці з колегами запропонував класифікацію рівнів пізнавальної діяльності, що відображають послідовність і глибину засвоєння знань. Ця система, відома як «таксономія Блума», охоплює шість рівнів:

• знання (knowledge) — відтворення раніше засвоєного матеріалу, фактів, термінів, визначень;

• розуміння (comprehension) — здатність інтерпретувати інформацію, пояснювати її своїми словами, робити висновки;

• застосування (application) — уміння використовувати знання у нових ситуаціях, розв’язувати задачі за допомогою правил, принципів чи методів;

• аналіз (analysis) — розчленування матеріалу на складники, виявлення структури, логічних зв’язків і взаємовідносин;

• синтез (synthesis) — інтеграція елементів у нову цілісність, створення оригінальних ідей, гіпотез чи планів;

• оцінювання (evaluation) — формування суджень на основі критеріїв і стандартів, критичне оцінювання якості чи доцільності певних рішень.

Таксономія Блума набула поширення як універсальний інструмент для формулювання освітніх цілей, побудови навчальних програм, створення тестів і методик оцінювання.

Концепція опанування навчання

Розпрацював педагогічну модель опанування навчання (mastery learning), що ґрунтувалася на ідеї: майже всі учні здатні досягти високого рівня знань за умови правильної організації освітнього процесу. Основний принцип полягав у тому, що темп навчання треба підлаштовувати під можливості учнів, а не навпаки.

Блум підкреслював значення:

• поділу навчального матеріалу на невеликі етапи з чітко сформульованими цілями;

• систематичного зв’язку зворотного між вчителем і учнями після кожного етапу;

• коригувального навчання (додаткових завдань, пояснень, повторення) для тих, хто засвоює матеріал повільніше;

• індивідуалізованої підтримки, що дає змогу досягати однакових цілей незалежно від початкового рівня учнів.

Для перевірки ефективності цієї моделі Блум організував низку експериментів у школах і коледжах. Клас ділили на дві групи: перша навчалася традиційними методами, друга — за принципами опанування навчання. Результати засвідчили, що учні другої групи не лише краще засвоювали матеріал, а й мали більш стійку мотивацію та упевненість у власних силах.

Відповідно до концепції, успішність учня зумовлена не так його здібностями, як якістю навчальних умов. Вона стала підґрунтям сучасних підходів до диференційованого та компетентнісного навчання, а також практик формувального оцінювання. Основні результати цієї роботи викладено в колективній праці «Таксономія освітніх цілей. Книга 1: Когнітивна сфера» («Taxonomy of Educational Objectives. Handbook I: Cognitive Domain», 1956).

Дослідження когнітивного розвитку та інтелектуальних здібностей

Організував і координував низку масштабних емпіричних досліджень, присвячених проблемам інтелектуального розвитку, а також впливу сімейного та соціального середовища на виховання дітей. Особливу увагу приділяв ранньому дитинству, доводячи, що саме перші роки життя значною мірою визначають траєкторію розвитку інтелектуальних здібностей.

У праці «Стабільність і зміни людських характеристик» («Stability and Change in Human Characteristics», 1964) стверджував, що базові здібності й особистісні риси формуються в ранньому віці, але водночас можуть істотно змінюватися під впливом навчання, виховання й соціальних умов. Підкреслював значення «критичних періодів» розвитку, коли вплив освітнього та виховного середовища особливо відчутний. Цей висновок стимулював розвиток програм раннього навчання й дошкільної освіти.

У колективній монографії «Розвиток обдарованості в молоді» («Developing Talent in Young People», 1985) проаналізовано, як поєднання сімейного середовища, наставництва, цілеспрямованого навчання й особистої мотивації сприяє формуванню виняткових здібностей у різних сферах — музиці, спорті, науці.

Визнання

Нагороджений відзнаками Американської освітньої дослідницької асоціації (1970). Лауреат премій Дж. Дьюї (1968), Е. Л. Торндайка (1973) та ін.

Член Американської психологічної асоціації. Почесний доктор Рутгерського університету (штат Нью-Джерсі), Університету Огайо, Університету Сан-Дієго (усі – США), Льєзького університету (Бельгія) тощо.

Ідеї Блума застосовують у плануванні навчальних програм, педагогічних технологій та систем оцінювання.

Праці

  1. Bloom B. S. Taxonomy of Educational Objectives. Handbook I: Cognitive Domain. New York : Longmans, Green, 1956. 207 p.
  2. Bloom B. S. Stability and Change in Human Characteristics. New York : Wiley, 1964. 237 p.
  3. Bloom B. S. All our children learning : a primer for parents, teachers, and other educators. New York : McGraw-Hill, 1981. 275 p.
  4. Bloom B. S. Developing Talent in Young People. New York : Ballantine Books, 1985. 557 p.

Література

  1. Anderson L. W., Krathwohl D. R. (eds.). A Taxonomy for Learning, Teaching, and Assessing: A Revision of Bloom’s Taxonomy of Educational Objectives. New York : Longman, 2001. 352 p.
  2. Marzano R. J. Designing & assessing educational objectives: applying the new taxonomy. Thousand Oaks : Corwin Press, 2008. 183 p.
  3. Larsen T. M., Endo B. H., Yee A.T., Do T., Lo S. M. Probing Internal Assumptions of the Revised Bloom’s Taxonomy // CBE — Life Sciences Education. 2022. № 21 (4). P. 1–12. URL: https://www.lifescied.org/doi/epdf/10.1187/cbe.20-08-0170
  4. Widiana I. W., Triyono S., Sudirtha I. G., Adijaya M. A., Wulandari I. G. Bloom’s revised taxonomy-oriented learning activity to improve reading interest and creative thinking skills // Cogent Education. 2023. № 10 (2). P. 1–15. URL: https://www.tandfonline.com/doi/epdf/10.1080/2331186X.2023.2221482?needAccess=true
  5. Lubbe A., Marais E., Kruger D. Cultivating independent thinkers: The triad of artificial intelligence, Bloom’s taxonomy and critical thinking in assessment pedagogy // Education and Information Technologies. 2025. № 30. P. 17589–17622.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Блум, Бенджамін Семюел // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Блум, Бенджамін Семюел (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
21.10.2025

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶