Блок

Блок (фр. bloc — брила, масив, одне ціле, об’єднання, від середньонідерланд bloc — зрубаний стовбур) — багатозначний термін.

1) У будівництві — продукція будівельної індустрії, виріб із природного або штучного каменю у формі паралелепіпеда. Див. Блок (будівництво), Домобудування об'ємно-блокове.

2) У автоматичних системах — конструктивно відособлені частини (елементи або пристрої), які виконують певні функції. Так, у радіотехниці — конструктивно автономна складальна одиниця, що реалізує функцію приймання, передавання або перетворення сигналу (інформації). Див. Блок (радіотехніка).

3) В інформатиці — група послідовних оголошень змінних величин та інструкцій у вихідному коді комп’ютерної програми, початок та кінець якої позначені відповідно до синтаксису мови програмування. Див. Блок (інформаційні технології).

4) У рекламі — один із елементів стилю фірмового. Див. Блок фірмовий.

5) У поліграфії — блок книжковий — скріплений комплект аркушів книги, підготовлений для оправлення. Формування блоку книжкового здійснюється у два етапи: комплектування (збирання у певному порядку) та скріплення (за допомогою шиття, склеювання, механічним способом — заклепками, гвинтами тощо). Перед оправленням блоку відбувається його обрізка. Блоки книжкові відрізняються за способом комплектування (підборкою або вкладкою), скріплення, видом форзаца, наявністю чи відсутністю закладки тощо.

6) У лінгвістиці — блок вну́трішньотекстовий, блок речень — синтаксична одиниця, що охоплює ланцюжок речень або абзаців зі структурною та смисловою завершеністю, вживанням однакових лексичних та інтонаційних засобів тощо. Блок є найбільшою синтаксичною одиницею, яку можливо виокремити всередині тексту. Він відрізняється від фрагмента тексту тематичною єдністю об’єднаних у блок речень. Існування текстового блоку і розмежування понять «блок» і «єдність надфразова» залишається дискусійним. Частина лінгвістів вживають термін «блок» як точний відповідник надфразної єдності (складного синтаксичного цілого), а деякі дослідники взагалі не оперують цим терміном.

7) У спорті — захисний прийом, що створює перешкоду руху суперника. Див. Блок (спорт).

8) У міжнародному праві — союз, об’єднання або угода двох чи більше держав. Див. Блок міжнародний.

9) У політичній діяльності — об’єднання політичних суб'єктів (політичних партій, громадських організацій, груп людей, а часом і держав) для узгодження дій, досягнення спільних політичних цілей. Див. Блок політичний, Блок виборчий.

10) У медіа — набір рубрик, вибудуваних за принципом їх повторів для різних аудиторій глядачів і слухачів. Див. Блок мовлення.

11) У різних галузях знань — блок-діаграма — тривимірний картографічний рисунок будь-якої поверхні. Так, блок-діаграма геологічної структури — об'ємне зображення геологічної (складчастої, тектонічно порушеної та ін.) структури, виконане в аксонометричній, афінній, векторній тощо проєкції.