Блендфордієві

Блендфо́рдієві (Blandfordiaceae) — монотипова родина порядку холодкоцвіті.

Таксономія і характеристика

Включає 1 рід — блендфордія (Blandfordia), який до виокремлення і визнання самостійності родини блендфордієві 1985 розглядали в складі різних родин, і 4 види: блендфордія благородна (Blandfordia nobilis), блендфордія Каннінгема (Blandfordia cunninghamii), блендфордія великоквіткова (Blandfordia grandiflora), блендфордія рожева (Blandfordia punicea).

Усі види родини — трав’яні багаторічники з бульбоцибулинами, від яких відходять дрібні корені. Листки лінійні, зібрані в основі стебла в розетку, в прикореневій частині піхвоподібно розширені. Суцвіття верхівкове, китицеподібне, має до 20 пониклих квіток у складі. Квітконос заввишки 0,2–1,5 м має листкоподібні приквітки. Квітки актиноморфні, двостатеві, кожна має приквіток і маленьку приквіткову луску. Чашолистки і пелюстки зрослі на 4/5 довжини в трубчасту, циліндричну або дзвоникоподібну шестичленну оцвітину жовтого, помаранчевого, червоного забарвлення. Тичинок 6; тичинкові нитки зрослі з оцвітиною знизу на 1/3 або 1/2 трубки віночка. Пиляки вузькі. Гінецей з 3-х плодолистиків. Зав’язь верхня, на ніжці. Стовпчик ниткоподібний, приймочка головчаста, трилопатева. Плід — багатонасінна видовжена, тригранна коробочка на ніжці.

Поширення та екологія

Усі види родини блендфордієві — ендеміки Східної Австралії. Блендфордія благородна і блендфордія Каннінгема поширені у межах штату Новий Південний Вельс; блендфордія великоквіткова — також ще й на території штату Квінсленд; блендфордія рожева — лише на о. Тасманія. Зазвичай ростуть на добре дренованих, піщаних ґрунтах, супісках; на вересових пустищах, заболочених ділянках і торфовищах, у прибережних районах, деякі популяції трапляються на плоскогір’ях.

Значення та охорона

Спорадично поширені по всьому світу як квітково-декоративні рослини (в садівництві декоративному, квітникарстві закритого ґрунту), завдяки своїм яскравим квіткам, які довго зберігаються у зрізаному вигляді. Надмірне вилучення рослин з природи з комерційною метою та вразливість до пожеж, унаслідок чого вони повільно відновлюються у природному ареалі, спричинили істотне скорочення популяції цих ендеміків Австралії. Блендфордієві охороняються законом на регіональному і національному рівнях як частина природної спадщини Австралії.

Додатково

Види роду блендфордія відомі під назвою «різдвяні дзвоники», яка зумовлена формою квіток і періодом квітування рослин.

Назву «блендфордія» обрав ботанік, сер Дж. Сміт, який 1804 вперше описав блендфордію благородну (Blandfordia nobilis) на честь відданого покровителя садівництва Дж. Спенсера-Черчилля (1766–1840; Велика Британія), п’ятого герцога Мальборо, маркіза Блетфорда. Вид описано Смітом за зразками рослин, отриманими від хірурга, зоолога і ботаніка Дж. Вайта (1756–1832; тепер Велика Британія), які були зібрані цим відомим колектором рослин у затоці Порт-Джексон, у природній гавані м. Сідней, де і досі зростають на вересових пустищах аж до кордону зі штатом Вікторія.

Усі види родини уразливі до фітофтори корицевої (Phytophthora cinnamomi) — ооміцета, що спричиняє кореневу гниль і є одним із найнебезпечніших фітопатогенів у світі.

Література

1. Porter C. L. Distribution and Abundance of Blandfordia cunninghamii Lindley (Blandfordiaceae) // Cunninghamia. 1992. Vol. 2. Is. 4. P. 523–532.
2. Coleby D. The Natural Distribution and Ecology of Blandfordia cunninghamii (Blandfordiaceae) // Cunninghamia. 2006. Vol. 9. Is. 4. P. 537–544.
3. Birch J. L., Kocyan A. Biogeography of the Monocotyledon Astelioid Clade (Asparagales): A History of Long-Distance Dispersal and Diversification with Emerging Habitats // Molecular Phylogenetics and Evolution. 2021. Vol. 163. № 107203.

Автор ВУЕ

О. В. Міськова

Покликання на цю статтю: Міськова О. В. Блендфордієві // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Блендфордієві (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.01.2026