Блат

Блат [від польськ. (жаргон.) blat — хабар, з їдиш (жаргон.) בלאַט (blat) — утаємничений; або від нім. Blatt — аркуш, документ, паперові гроші] — жаргонізм, що означає використання особистих знайомств, зв’язків чи протекції для отримання доступу до суспільних ресурсів (товарів, послуг, привілеїв) в обхід формальних процедур або для швидкого кар’єрного зросту.

Історична довідка

Слово «блат» поширилося в арго професійних злочинців Російської імперії в 19 — на поч. 20 ст. Спочатку позначало причетність до злочинного світу, членство у злочинному угрупованні або взагалі будь-який злочин. В останньому значенні його фіксує перший словник російського злочинного жаргону «Блатна музика (“жаргон” тюрми)» (1908) В. Ф. Трахтенберга (1881; тепер РФ — 1940; Греція).

У сучасній мові первісне значення вислову збереглося в похідному від слова «блат» жаргонізмі «блатний» — належний злодіям, злодійський.

У 2-й половині 1920-х слово «блат» перейшло зі злочинного жаргону в повсякденне розмовне мовлення, змінивши значення на сучасне. Перші випадки вживання похідних висловів із новим значенням у масових друкованих виданнях за даними Національного корпусу російської мови датуються 1928. Уперше у словникових виданнях філологічного характеру зафіксовано в «Тлумачному словнику російської мови» (1935) Д. Ушакова: «(нове просторічне вульгарне) по блату — незаконним способом». Поява жаргонізму з новим значенням пов’язана з поширенням відповідного явища на межі 1920–1930-х, пов’язаного з нормованим розподілом дефіцитних продуктів. харчування, особливостями розподілу житла та доступу до інших благ тощо. У 1930-х у радянській сатиричній пресі (журнал «Крокодил» та інші) з’явилися публікації, що висміювали прагнення людей отримувати щось завдяки зв’язкам і знайомствам. З російської нове значення слова було запозичене іншими мовами, зокрема українською.

Характеристика

Використання дружніх та родинних зв’язків в особистих і групових інтересах здавна існувало у людському суспільстві. Кумівство, покровительство, протекціонізм є інструментом здобуття успіху чи благ за рахунок порушення норм справедливості. Англійською мовою цьому терміну відповідають economy  of  favours, protection, nepotism, string-pulling, drag, cronyism, clout тощо, французькою — patronage, tutèle, favoritisme, népotisme, copinage тощо, іспанською — protección, nepotismo, favoritismo, amiguismo тощо. Подібні явища фіксуються у низці культур — «гуансі» (кит. 關係) у Китаї, бапакізм у Індонезії тощо.

Блат є складником неформального механізму розподілу. У його основі лежить не стільки обмін матеріальними активами, скільки мобілізація соціального капіталу — кредиту довіри, репутаційного ресурсу і взаємних зобов’язань.

Блат має два різновиди: товарно-послуговий і кар’єрно-посадовий.

Перший різновид блату є формою корупційних практик, що ґрунтується не на грошовому обміні (хабарі), а на бартері послуг на основі особистих довготривалих відносин. Ця форма негрошового обміну характерна для перехідної або планової економіки з притаманними ним дефіцитом і обмеженою роллю грошей. У цій системі відбувається обмін специфічними «послугами доступу», що надаються «своїм» за рахунок державних чи суспільних ресурсів.

Феномен блату виникає через поєднання дефіциту з державною системою розподілу привілеїв (було властиво соціалістичним господарствам), а також через суперечність між комуністичною ідеологією рівності та реальною соціальною диференціацією.

Блат функціонував як неофіційна система перерозподілу ресурсів, заснована на спільнотах «своїх людей». Ця система поширювалася як на сферу особистого споживання (придбання дефіцитних товарів), так і на доступ до інших благ (престижна освіта, місце роботи, розподіл пільгових путівок тощо). Блат проникав у ті сфери, де грошовий хабар був неприйнятним з етичних міркувань або недоцільним. Він виконував також і певну стабілізаційну функцію: формуючи неформальні канали обходу дефіцитних обмежень, амортизував суспільну напругу та робив ці обмеження психологічно прийнятнішими.

Принципова відмінність блату від хабарництва полягає у спрямованості транзакції: хабар є одноразовою, анонімною та чітко монетизованою угодою, у якій визначається ціна та отримувач вигоди. Блат натомість функціонує як динамічний бартер послуг, що передбачає надання послуг на засадах взаємності замість грошової вигоди. Такий обмін передбачає обов’язкову наявність довіри та персональної взаємопов’язаності учасників мережі.

Відмінність від корупційних практик простежується також за критерієм кінцевого бенефіціара: у корупції фокус робиться на особистому збагаченні посадовця, тоді як блат переважно дозволяє легітимізувати та прискорити доступ до благ, які формально вже належали учаснику обміну згідно з офіційними нормами розподілу.

Після відновлення ринкових, товарно-грошових відносин товарно-послуговий різновид блату значною мірою втратив актуальність, але кар’єрно-посадовий (влаштування на престижні, добро оплачувані посади) продовжує існувати. Мережеві зв’язки залишаються важливим ресурсом, однак тепер вони спрямовані передусім на доступ до матеріальних засобів (пільгових кредитів, державних контрактів тощо).

Блат в Україні

Блат в УРСР виконував компенсаторні функції, властиві плановій економіці, однак мав помітну локальну специфіку. Статус республіки як житниці й великого промислового кластера сприяв формуванню міжрегіональних мереж обміну. Західні прикордонні області, зокрема Львівська й Закарпатська, залучали транснаціональні канали — «човникову» торгівлю з Польщею та Угорщиною, що постачали дефіцитні товари на внутрішній ринок.

Згідно з соціологічними опитуваннями кінця 1980‑х не менш ніж третина респондентів принаймні раз на рік зверталася до «своїх людей» у торговельній чи адміністративній системі.

З розвитком ринкової економіки у 1990-х структурний дефіцит поступово змінився на ринкове перевиробництво. Попри це низька довіра до державних інститутів спричинила трансформацію блату, а не його зникнення.

На ринку праці громадяни України дотепер широко покладаються на особисті знайомства: за даними опитувань середини 2010‑х, близько 70 % найманих працівників отримували роботу через родинно‑дружні зв’язки. Такі мережі відіграють ключову роль і у формуванні місцевих політико‑бізнесових еліт.

Суспільне ставлення до явища блату в Україні амбівалентне: з одного боку, він розглядається як «чуйна взаємодопомога» в неефективній системі; з іншого — як бар’єр для принципу рівних можливостей.

У публічному дискурсі блат дедалі частіше описується як «тіньовий соціальний капітал», що підкреслює його водночас адаптивний і патологічний характер.

Цитата

Тож сказали вченим людям:
— Ви розбили атом,
А тепер створіть комп’ютер,
Що покінчить з блатом.

— Вчені з радістю створили
Зразу дві машини,
Що від блату не лишили б
Навіть порошини.

Почали їх монтувати
З платини і сталі.
Залишилося дістати
Незначні деталі.

Подзвонили в міністерство,
Потім ще й до главку:
— Виділяйте те-то й те-то,
Подаєм заявку. —

І почули звідти фразу
Вже, на жаль, крилату:
— Те-то й те-то дістається
Виключно по блату.

А поскільки блат не хоче
З вами мати діла,
То вважайте, що машина
Ваша погоріла.
П. Глазовий «Балада про блат» // Poems.net.ua. URL: https://poems.net.ua/poet/Глазовий_Павло_Прокопович/Балада_про_блат

Література

Ledeneva A. V. Russia's Economy of Favours: Blat, Networking and Informal Exchange. Cambridge : Cambridge University Press, 1999. 236 p.
Fitzpatrick S. Everyday Stalinism: Ordinary Life in Extraordinary Times: Soviet Russia in the 1930s. Oxford : Oxford University Press, 2015. 288 p.
Вдовиченко Є. В. Класифікація корупції у сфері вищої освіти: філософсько-освітній аналіз // Актуальні проблеми філософії та соціології. 2016. Вип. 12. С. 23–28.
Шкуратенко О. В Поняття, розвиток, етимологія жаргону кримінального та його місце в субкультурному просторі (історико-правовий аспект) // Вісник пенітенціарної асоціації України. 2020. № 3. С. 37–46.