Бластея

Бласте́я — гіпотетичний колоніальний предок багатоклітинних тварин. Відповідно до гастреї теорії, 1874 запропонованої Е. Гекелем, перші тварини еволюціонували (див. Еволюція) з простої, порожнистої, сферичної колонії джгутикових клітин — бластеї, яка нагадувала стадію бластули сучасних ембріонів або колонії вольвокса. Гіпотетична бластея зазнає інвагінації, утворюючи двошаровий мішок з травною порожниною розвинулася в гастрею (з кишківником), подібну до гаструли, і далі диверсифікувалася. Від гастреї одна гілка еволюції призвела до простих тварин (таких як кнідарії), а інша — до складніших, двобічно-симетричних тварин. Сучасним підтвердженням ідеї Е. Гекеля є подібність бластеї та колоній хоанофлагелятів (групи найпростіших, яких вважають найближчими родичами багатоклітинних тварин). Це свідчить про те, що перехід до багатоклітинності включав колоніальну агрегацію (процес, який згодом Е. Гекель назвав теорією хоанобластів). Такий підхід пропонував прості, спостережувані стадії філогенезу багатоклітинних; тривалий час був основою для розуміння походження тварин; пов’язував ембріональний розвиток (онтогенез) з еволюційною історією (філогенезом) — концепція, яка пізніше стала відомою як рекапітуляція (див. Біогенетичний закон). Хоча стадія бластеї є гіпотетичною, ідея колоніального попередника залишається впливовою в сучасній еволюційній біології.