Бластула
Бла́стула (від грец. Βλαστως — зародок) — одношаровий багатоклітинний зародок тварин, що є кінцевою стадією бластогенезу (періоду дроблення зиготи), яка настає після морули і передує гаструляції. Бластула — це порожнисте тіло у формі кулі, міхура або диска, стінка якого (бластодерма) оточує центральну порожнину — бластоцель. У ссавців (включно з людиною) дроблення завершується утворенням бластоцисти. На 7–8 день бластоциста імплантується в стінку матки, забезпечуючи початок розвитку. На стадії бластули у зародка з’являються осі симетрії і починається диференціація клітин. Зародки всіх тварин проходять стадію бластули. За типом дроблення бластули класифікують на 5 основних типів: целобластула (порожниста куля, тонкий одношаровий бластомер; наприклад, у ланцетника); бластоциста (пухирець із внутрішньою масою; наприклад, у ссавців); амфібластула (бластоцель зміщена до анімального полюса, наявні мікро- та макромери; наприклад, у земноводних); дискобластула (бластодерма у вигляді диска над жовтком, наприклад, у птахів, плазунів); перибластула (утворюється після поверхневого дроблення, ядра мігрують на поверхню; наприклад, у комах).
Література
- Дзержинський М. Е., Скрипник Н. В., Пустовалов А. С. та ін. Загальна цитологія. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2020. 640 с.
- Пикалюк В. С., Антонюк О. П., Ткач Г. Ф., Прокопчук Н. М. Ембріологічний словник / За заг. ред/ проф. В. С. Пикалюка. Луцьк : б.в., 2025. 644 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Слухай С. О. Бластула // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бластула (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.01.2026
