Бернерс-Лі, Тімоті Джон

Файл:Tim Berners-Lee April 2009.jpg

Бернерс-Лі, Тімоті Джо

Бе́рнерс-Лі, Ті́моті Джон (англ. Berners-Lee, Timothy John; нар. 08.06.1955, м. Лондон, Велика Британія) — математик, вчений у галузі інформатики та інформаційних технологій, головний розробник Всесвітньої павутини, член Лондонського королівського товариства (з 2001), член Американської академії мистецтв і наук (з 2001), Національної інженерної академії США (з 2007), іноземний член Національної академії наук США (з 2009), почесний професор Ессекського (з 1998), Колумбійського університету (з 2001), Саутгемптонського (з 2004), Манчестерського (з 2008), Гарвардського університету (з 2011), Єльського університету (з 2014), Оксфордського університету (з 2016), лауреат Тюрінга премії (2016).

Бернерс-Лі, Тімоті Джон (Berners-Lee, Timothy John)
Народження	08.06.1955
Місце народження	Лондон
Alma mater	Оксфордський університет
Напрями діяльності	математика, інформатика, інформаційні технології

Відзнаки
Медалі	Золота медаль Нільса Бора (ЮНЕСКО, 2010), медаль Альберта (Королівське товариство мистецтв, 2002)

Життєпис

Народився в сім’ї математиків та інформатиків. Закінчив із відзнакою Королівський коледж Оксфордського університету за спеціальністю «фізика» (1976). Відтоді упродовж двох років працював інженером у компанії «Плессі Телекомунікейшнс Лімітед» (англ. «Plessey Telecommunications Ltd») у м. Пул (графство Дорсет), розробляв комп’ютерне програмне забезпечення. 1978 перейшов у компанію «Д. Г. Неш Лімітед» (англ. «D. G. Nash Ltd») у м. Ферндауні (графство Дорсет), де займався драйверами для принтерів і створив модель багатозадачної операційної системи.

У червні — грудні 1980 працював консультантом із розробки програмного забезпечення у лабораторії фізики елементарних частинок в Європейській організації з ядерних досліджень (ЦЕРН). Запропонував проєкт, заснований на концепції гіпертексту, щоб полегшити обмін інформацією серед дослідників ЦЕРНу. Створив прототип системи під назвою INQUIRE [англ. inquire — запитувати, дізнаватися, тут — скорочення від назви книги «Enquire Within upon Everything» («Дізнайтеся про все всередині»; 1856) — короткої енциклопедії сімейного життя]. 1981–1984 працював в «Імідж Комп’ютер Сістемс Лімітед» (англ. «Image Computer Systems Ltd») у м. Борнмуті (графство Дорсет), керував технічною частиною компанії. 1984 отримав стипендію ЦЕРНу і повернувся до цієї організації; розробляв і проєктував комп’ютерну мережу лабораторії, що дозволяла б різним комп’ютерам спілкуватися між собою, а дослідникам — керувати віддаленими машинами. Працював над системою ФАСТБАС (англ. «FASTBUS») і розробив власну систему Ар-Пі-Сі (англ. RPC, від remote procedure call — віддалений виклик процедур).

У березні 1989 подав керівництву ЦЕРНу проєкт створення мережі гіпертекстових документів під назвою «Всесвітня павутина» (англ. «World Wide Web»), метою якого була реалізація можливості ділитися результатами і методами досліджень, не застосовуючи електронну пошту. До Бернерса-Лі приєднався Р. Кайо (нар. 1947; Бельгія). Робота була розпочата у жовтні 1990, уперше програма «WorldWideWeb» стала доступною в ЦЕРНі вже у грудні, а в Інтернеті — влітку 1991. У 1991–1993 продовжував працювати над дизайном Інтернету, координуючи відгуки користувачів.

Від 1994 працює провідним дослідником у Массачусетському технологічному інституті на кафедрі «3Com» в Лабораторії інформатики (тепер Лабораторія комп’ютерної науки і штучного інтелекту). Заснував 1994 при ній Консорціум Всесвітньої павутини, який займається розробкою і впровадженням стандартів для Інтернету. Почесний директор і почесний член ради директорів Консорціуму.

Член Британського комп’ютерного товариства (з 1995), Лондонського королівського товариства (з 2001), Фонду Г. Марконі (з 2002), Американського філософського товариства (з 2004). Професор Саутгемптонського університету (з грудня 2004), почесний член Інституту електроінженерії США (з 2012), Товариства технічних комунікацій США (з 2013).

У червні 2009 тодішній прем’єр-міністр Великої Британії Г. Браун призначив Бернерса-Лі радником Кабінету міністрів. Шість місяців займався питаннями поширення відкритої урядової інформації, у підсумку на початку 2010 у Великій Британії розпочав роботу портал data.gov.uk з відкритим доступом до найрізноманітніших даних.

У листопаді 2009 заснував некомерційну організацію Фундація «Всесвітня павутина» (англ. World Wide Web Foundation, Web Foundation) і став її директором. Фундація прагне створити можливості для всіх людей вільно спілкуватися, співпрацювати, упроваджувати інновації в Інтернеті, сприяє координації зусиль із розширення потенціалу Інтернету на благо людства.

З 2011 — у раді опікунів благодійного Фонду Г. Форда (США).

2012 разом із Н. Р. Шедболтом (нар. 1956; Велика Британія) заснував Інститут відкритих даних Великої Британії із метою каталізації відкритих даних для економічної, екологічної та соціальної цінності; відтоді — його президент.

З 2016 — професор кафедри комп’ютерних наук Оксфордського університету.

Наукова діяльність

Запропонував проєкт під назвою «Всесвітня павутина», призначений для вчених ЦЕРНу (1989). Разом із помічниками розробив Уніфікований ідентифікатор ресурсу (англ. Uniform Resource Identifier, URI) і як окремий його випадок Уніфікований локатор ресурсу (англ. Uniform Resource Locator, URL), Протокол передавання гіпертексту (англ. Hypertext Transfer Protocol, HTTP) і Мову гіпертекстової розмітки (англ. HyperText Markup Language, HTML) — технології, покладені в основу сучасної Всесвітньої павутини. 1991–1993 удосконалив технічні специфікації стандартів та опублікував їх.

У жовтні — грудні 1990 розробив програмне забезпечення перших у світі вебсервера «httpd» (центральне сховище файлів для спільного використання) і гіпертекстового браузера (програма доступу і відображення файлів, отриманих із сервера), що називався «WorldWideWeb». Веббраузер був одночасно і WYSIWYG-редактором (від англ. what you see is what you get — що бачиш, те й отримаєш). Програма працювала в середовищі багатозадачної операційної системи «НекстСтеп» (англ. «NeXTStep») і почала поширюватися в Інтернеті влітку 1991. Створив перший у світі вебсайт за адресою http://info.cern.ch, який з’явився онлайн в Інтернеті 20.12.1990. Сайт містив опис, що таке Всесвітня павутина, як встановити вебсервер тощо; став першим у світі інтернет-каталогом (згодом Бернерс-Лі розмістив там список посилань на інші сайти).

Автор книг: «Плетіння павутини: витоки та майбутнє Всесвітньої павутини» (1999, у співавторстві), «Прядучи семантичну павутину: повне розкриття потенціалу Всесвітньої павутини» (2005), наукових статей.

Нагороди та визнання

Командор ордена Британської Імперії (2004). Нагороджений орденом «За заслуги» (2007), орденом султана Кабуса в галузі культури, науки та мистецтва (Оман, 2012), Маріїнським Орденом Хреста (Естонія, 2015), Золотою медаллю Нільса Бора (ЮНЕСКО, 2010), медаллю Альберта (Королівське товариство мистецтв, 2002).

Лауреат премії Тюрінга (2016) за винайдення Всесвітньої павутини, першого веббраузера, а також основних протоколів і алгоритиів|алгоритмів, які дозволяють масштабувати Інтернет; премії королеви Єлизавети ІІ (2013), Премії в галузі комп’ютерів і комунікацій імені Кодзі Кобаясі Інституту інженерів з електротехніки та електроніки США (1997), Премії Японії від Фонду науки і технології Японії, Премії Г. Марконі, Премії за наукові й технічні дослідження від Фонду Принца Астурійського (усі три — 2002) та ін. Перший лауреат Технологічної премії тисячоліття (2004) Академії технологій Фінляндії.

Введений до Зали слави Всесвітньої павутини (1994), Зали слави штучного інтелекту наукового журналу Інституту інженерів з електротехніки та електроніки (2011), Зали слави Інтернету Товариства Інтернету (США; 2012). Ім’я дослідника у списках «100 найвидатніших розумів століття» журналу «Тайм» (англ. «Time»; 1999), «Сто найвизначніших британців» за версією Бі-Бі-Сі (2001; № 99). Очолив список «Сто геніїв сучасності» за версією газети «Дейлі Телеграф» («The Daily Telegraph»; 2007).

На честь винахідника названо астероїд 13926 Бернерс-Лі.

Додатково

Під час навчання у Королівському коледжі в Оксфорді створив свій перший комп’ютер на базі мікропроцесора M6800 зі старим телевізором замість монітора.

Брав участь у церемонії відкриття Літніх Олімпійських ігор 2012 у м. Лондоні. Написав у Твіттері «Це для кожного» за допомогою комп’ютера NeXT. Напис з’явився на світлодіодних лампочках, прикріплених до крісел глядачів.

Праці

У с п і в а в т. —

World-Wide Web: Information Universe // Internet Research. 1992. Vol. 2. № 1. P. 52–58.
The World Wide Web // Communications of the ACM. 1994. Vol. 37. Is. 8. P. 76–82.
Weaving the Web: Origins and Future of the World Wide Web. San Francisco : Harper Business, 1999. 226 p.
Publishing on the Semantic Web // Nature. 2001. № 410. P. 1023–1025.
The Semantic Web // Scientific American. 2001. № 284 (5). P. 34–43.
Integrating Applications on the Semantic Web // Journal of the Institute of Electrical Engineers of Japan. 2002. № 122 (10). P. 676–680.
Spinning the Semantic Web: Bringing the World Wide Web to Its Full Potential. Cambridge : MIT Press, 2003. 479 p.
Creating a Science of the Web // Science. 2006. Vol. 313. P. 769–771.
Web Science: Studying the Internet to Protect Our Future // Scientific American. 2008. № 299 (4). P. 76–80.
Linked Data: The Story So Far // International Journal on Semantic Web and Information Systems. 2009. № 5 (3). P. 1–22.

Література

McPherson St. Tim Berners-Lee: Inventor of the World Wide Web. Minneapolis : Twenty-First Century Books, 2010. 112 p.
Scientists Who Changed History. London : Dorling Kindersley Limited, 2019. 320 p.
Linking the World’s Information: Essays on Tim Berners-Lee’s Invention of the World Wide Web / Ed. by O. Seneviratne, J. Hendler. New York : Association for Computing Machinery, 2023. 258 p.
Posthoff Chr. The Historical Development // Artificial Intelligence for Everyone. Cham : Springer, 2024. P. 13–35.
Tim Berners-Lee (офіційний сайт). URL: https://www.w3.org/People/Berners-Lee/

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Покликання на цю статтю: Бернерс-Лі, Тімоті Джон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бернерс-Лі, Тімоті Джон (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.08.2024