Берма (архітектура)
Бе́рма (нім. Berme) — елемент оборонних споруд у вигляді горизонтального майданчика між укосами оборонного валу і рову або уздовж фортечних дерев’яної стіни чи муру.
Забезпечує стійкість земляних споруд проти зсуву. Ширина берми залежно від її місцеположення зазвичай становила від 2 до 14 м. Була приналежністю усіх систем фортифікації, відомих в Україні, — давньоруської, французької, італійської, голландської та інших.
У фортифікаційних системах нового часу берма іноді мала бруствер; використовували для розміщення стрільців.
Література
- Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 48.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 60.

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Берма (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Берма (архітектура) (дата звернення: 1.03.2021).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.02.2021