Берма (архітектура)

Берма між укосами валу і рову замку в м. Батурині Бахмацького р-ну Чернігівської обл., Україна. Фото В. Вечерського

Бе́рма (нім. Berme) — елемент оборонних споруд у вигляді горизонтального майданчика між укосами оборонного валу і рову або уздовж фортечних дерев’яної стіни чи муру.

Забезпечує стійкість земляних споруд проти зсуву. Ширина берми залежно від її місцеположення зазвичай становила від 2 до 14 м. Була приналежністю усіх систем фортифікації, відомих в Україні, — давньоруської, французької, італійської, голландської та інших.

У фортифікаційних системах нового часу берма іноді мала бруствер; використовували для розміщення стрільців.

Література

1. Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 48.
2. Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 60.

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Берма (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Берма (архітектура) (дата звернення: 1.03.2021).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.02.2021