Берислав

Герб

Берисла́в — адміністративний центр Бериславського району. Місто районного значення в центральній частині Херсонської області України.

Берислав
Країна	Україна
Область	Херсонська область
Чисельність населення (тис.осіб)	12,2
Територія (кв.км.)	9,1

Зміст

1 Географічне положення
2 Історична довідка
- 2.1 Російсько-українська війна
3 Населення
4 Клімат
5 Господарство
6 Наука, освіта, культура
7 Спорт
8 Персоналії
9 Додатково
10 Джерела
11 Література
12 Автор ВУЕ

Географічне положення

Розташоване на схилах правого берега р. Дніпра (Каховського водосховища), на сході Причорноморської низовини. За 66 км на північний схід від м. Херсону. Територія — 9,1 км².

Історична довідка

На околицях м. Берислава знайдені залишки поселення доби пізньої бронзи (див. Бронзовий вік). Упродовж перших століть н. е. у межах майбутнього міста сформувалося скіфо-сармато-слов'янське поселення.

Тарасевич Л. Облога Казикирмена (1695).

У першій половині 15 ст. територія опинилася під владою Великого князівства Литовського. На місці м. Берислава була фортеця та митниця, відома як «Вітовтова митниця». З середини 15 ст. територія майбутнього міста перебувала у складі Кримського ханату. Після російсько-турецької війни 1768–1774 ці землі відійшли до Російської імперії.

За свідченням турецького мандрівника й географа Евлія Челебі (1611–1679, за ін. даними, 1682 або 1683) у 15 ст. на місці давнішої фортеці в межах майбутнього міста була збудована нова османська фортеця «Газі-Керман» (з тюркської «фортеця Святих воїнів»; інша назва «Кизикермен»). На початку 16 ст. була зруйнована, у 1590-х відновлена і знову зруйнована. У середині 17 ст. фортецю знову відбудували. У 1695 козацькі полки та російська армія після довготривалої облоги захопили споруду. 1717 кримський хан передав Таванський перевіз під контроль козаків.

1774 після російсько-турецької війни територію майбутнього м. Берислава й околиць приєднано до Російської імперії (див. Кючук-Кайнарджийський мирний договір 1774). На руїнах фортеці заснували м. Берислав (1784). Місто було важливим торговельним центром (розташоване біля переправного пункту на шляху до Криму). У цей період м. Берислав освоювали переселенці з Полтавської та Чернігівської губерній.

Після приєднання до Російської імперії місто входило до Херсонського повіту у складі Катеринославського намісництва (1784–1795), Вознесенського намісництва (1795–1796), Новоросійської губернії (1796–1802), Херсонської губернії (1803–1920).

На початку 20 ст. кількість населення сягнула 16 тис. осіб. У цей період у ньому існувала значна єврейська громада (28 % станом на 1897, перепис).

Під час Першої світової війни після укладення Берестейського миру у березні 1918 місто зайняли війська Німеччини й Австро-Угорщини. Після перевороту 29.04.1918 перебувало у складі Української Держави гетьмана П. Скоропадського.

1919 м. Берислав був об’єктом боротьби між силами УНР, різних груп повстанців, червоних й білих військ. У січні 1920 остаточно встановлено радянську владу. 1920–1921 м. Берислав входив до Херсонського повіту новоутвореної Миколаївської губернії, 1921–1923 — Херсонського повіту Одеської губернії. 1923–1930 — райцентр у складі Херсонської округи (до 1925 округа входила до Одеської губернії, від 1925 — у прямому підпорядкуванні республіканського центру); 1932–1937 — райцентр у складі Одеської, 1937–1944 — Миколаївської, від 1944 — Херсонської областей.

1926–1938 м. Берислав мав статус селища міського типу. 1938 статус міста відновлено.

Під час Другої світової війни було окуповане німецькими військами (23.08.1941 — 11.03.1944). Під час окупації місто входило до складу Херсонського ґебіту генеральної округи Миколаїв Рейхскомісаріату Україна.

1955–1958 заповнене Каховське водосховище, у результаті підтоплення території не вдалось провести ґрунтовне археологічне дослідження поселення черняхівської культури, яку М. Брайчевський ототожнював зі столицею Готського королівства Данпарштадтом (Данпарстадиром).

Російсько-українська війна

У перший день широкомасштабного вторгнення 24.02.2022 місто було окуповане російськими військами. Окупанти перетворили м. Берислав на один з основних пунктів розміщення своєї живої сили й техніки на правобережній частині Херсонщини.

11.11.2022 місто звільнене від російської окупації. З дня звільнення й дотепер місто зазнає постійних артилерійських обстрілів з окупованої лівобережної частини області.

Населення

Кількість населення — 12 250 осіб (2020, оцінка). Національний склад: українці — 89.4 %, росіяни — 8.7 %, роми — 0.5 % (2001, перепис).

Клімат

Клімат — помірно континентальний, з м’якою зимою та спекотним літом. Середня температура січня — –3,9°С, липня — +22,8°С. Середньорічна кількість опадів — 370 мм.

Господарство

Промисловість

Основні галузі: машинобудування, харчова, виробництво будівельних матеріалів. Основні підприємства (станом на 2022): «Бериславський Елеватор» (виготовляють хлібобулочні, кондитерські вироби); «Арселорміттал Берислав» (видобувають вапняк, будівельний камінь, крейду, гіпс, пісок, глину); «Бериславський завод залізобетонних виробів» тощо.

Поширене рибальство, виноградарство, тваринництво (розводять м'ясо-молочну худобу).

Сфера послуг

Працюють відділення банків та пошти, заклади громадського харчування, готелі, автозаправні станції. Є медичні заклади, аптеки, салони краси. Розвинена роздрібна торгівля.

Транспорт

У м. Бериславі курсують автобуси. Проходять автошляхи міжнародного значення — Е 58, місцевого — Т 2207 та Т 0403. Найближчі залізничні станції — Каховка та Козацька.

Наука, освіта, культура

Наука та освіта

Станом на 2022 у місті функціонувало 3 заклади загальної середньої освіти, 3 дошкільної (ясла-садки), 2 фахові навчальні заклади (медичний та педагогічний коледжі). Працювали дитячо-юнацька спортивна школа, школа мистецтв.

Культура та мистецтво

У місті діє краєзнавчий музей (1958). Станом на 2022 діяло 2 бібліотеки. районний будинок культури.

Архітектура

Серед відомих пам’яток архітектури — руїни фортеці Кизикермен (15−17 ст.), козацький дзвін, меморіальний хрест (на честь формування козацького війська), дерев'яна Введенська церква (перша половина 18 ст.). Успенська церква зруйнована 2022 у ході російсько-української війни.

Спорт

Культивуються футбол, баскетбол, вільна боротьба, легка атлетика, футзал та інші види спорту. Є спортивні майданчики та стадіони.

Персоналії

У місті народились вчений у сфері будівельного виробництва О. О. Литвинов (1905−1990), журналіст Г. Г. Южда (1956). Тут загинув учасник російсько-української війни Герой України А. І. Орлов.

Додатково

Кизикермен — назва фортеці, яку зафіксовано у документах гетьманської канцелярії та московських джерелах 17 ст., у літописі Самійла Величка.

У кінці 17 ст. з дозволу турецького султана та кримського хана сімейним запорожцям дозволили селитись у місті, яке очевидно із цього часу набуває назви Кизикирмен. Згодом побутувала легенда про «Дівочу фортецю» (відображено на гербі м. Берислава 1858).

«Найстаріше місто Херсонської області. Хто заснував Берислав?».
Джерело ютуб канал «Новини Приазов'я»

Джерела

Челеби Э. Книга путешествия. Крым и сопредельные области : извлечения из сочинения турецкого путешественника XVII века. 2-е изд., испр. и доп. Симферополь : Доля, 2008. 272 c.

Література

Апанович О. М. Запорізька Січ у боротьбі проти турецько-татарської агресії: 50–70-ті роки XVII ст. Київ : Академія наук УРСР, 1961. 299 с.
Тищенко О. Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці // Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін. Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 252.
Вечерський В. Збережені дерев’яні церкви Лівобережжя // Таранушенко С. А. Дерев’яна монументальна архітектура Лівобережної України. 2-ге вид. Харків : Савчук О. О., 2017. С. 804.
Паталах О. Фортеця Казикермен: правда й вигадки. Херсон : Гілея, 2021. 36 с.
Берислав // Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022. Київ : Державна служба статистики України, 2022. С. 42.
Івченко А. Міста України: 30 років незалежності. Київ : TravelBooks, 2022. С. 124.