Бердичівська округа

Берди́чівська окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української Соціалістичної Радянської Республіки, що існувала 1923–1930 (від 1923 до 1925 — у складі Київської губернії, 1925–1930 — як одиниця першого рівня). Центр — м. Бердичів Житомирської області.

На момент створення Бердичівської округи до її складу входили 13 районів. П’ять із них ліквідовано 1925 (Білилівський, Білопільський, Дзюнківський, Самгородський, Ходорківський; їхню територію розподілено між іншими районами). Одночасно до округи приєднано Андрушівський, Любарський і Янушпольський райони Житомирської округи колишньої Волинської губернії.

Населення округи складало 732 тисячі осіб (1926, перепис). 81,8 % населення — українці; 9,5 % — євреї; 6,6 % — поляки; 2,1 % — інші. Район був слабко урбанізований (див. Урбанізація). В округовому центрі — м. Бердичеві — більшість населення складали євреї (55,5 %). У місцевостях району, де поляки складали більшість населення, у рамках політики коренізації створено 14 польських сільрад. Етнічні поляки округи здебільшого мешкали в сільській місцевості і були мовно асимільовані серед українського населення, відрізняючись від більшості населення за віросповіданням. Зокрема, у Махнівському районі поляками себе назвали 15,1 %, а польську мову рідною — 5,5 %. При цьому українцями себе ідентифікували 78 %, українську мову вважали рідною 85,1 %.

Після розформування округи в рамках адміністративної реформи 1930 її райони перейшли у безпосереднє підпорядкування республіканському центру. 1932 землі колишньої округи увійшли до складу новоутвореної Київської області (крім Погребищенського району, який став частиною Вінницької області), 1937 — до виокремленої з її складу Житомирської області. 1937 Плисківський район колишньої Бердичівської округи передано із Київської до Вінницької області.

На 2023 територію колишньої округи поділено між Житомирською й Вінницькою областями.

Література

1. Матеріяли до опису округ УСРР. Бердичівська округа. Харків : Київ-Друк, 1926. 52 c.
2. Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17.ХІІ 1926 р.). Бердичів : Бердичівське округове статистичне бюро, 1927. 224 с.
3. Собчук В. Історична Волинь: Північний Захід України в регіональному та локальному вимірах минулого. Кременець : Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник, 2017. 316 с.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Покликання на цю статтю: Бердичівська округа // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бердичівська округа (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.01.2024