Безногі
Безно́гі (Gymnophiona або Apoda) — ряд класу земноводних.
Таксономія і характеристика
У складі ряду розглядають 10 родин, 33(35) родів, 180(190) видів червуг. Найменш вивчені амфібії порівняно з іншими рядами, що зумовлено їхнім потайним способом життя і оселищами: часто тварини мешкають в ґрунті або руслах струмків. Поєднують примітивні риси організації із високоспеціалізованими.
Менші за розмірами червуги, внаслідок відсутності кінцівок, нагадують гігантських дощових черв’яків, а більші, як от червуга Томпсона (Caecilia thompsoni) завдовжки до 1,5 м — змій, а не типових земноводних.
Тіло тварин видовжене (завдовжки 30–150 см) циліндричне, почленоване численними кільцевими перехватами, вкрите слизом, який виділяють залози. Хребці, яких налічують до 300, амфіцельні (увігнуті спереду і ззаду ), між ними є залишки хорди. Ребра і хвіст короткі. Кінцівки відсутні. У більшості видів є покривні кістки черепа. Деяким видам [наприклад, з родів рибозмій (Ichthyophis), червуга (Caecilia), водяна червуга (Typhlonectes)] також притаманні кісткові лусочки в шкірі — зовнішній скелет, що є примітивною ознакою.
Голова слабко відмежована від тулуба. Рот розташований ближче до низу, очі недорозвинені, вкриті шкірою, через яку часто просвічують, або кістками. Не мають барабанної перетинки і середнього вуха, натомість є розвинені органи чуття (нюхові, тактильні), хемосенсорне щупальце. Між передсердями є неповна перегородка. За винятком одного безлегеневого виду, червуги Айзельта (Atretochoana eiselti), всі безногі мають легені. Часто ліва легеня набагато менша за праву, що є адаптацією до форми тіла й властиво також зміям.
Рухаються зміє- або хвилеподібно вигинаючи тіло, м’язи пристосовані до проштовхування крізь землю. У воді плавають подібно до вугрових. Безногі з родини водяних червуг (Typhlonectidae) є мешканцями водойм і найбільшими за розмірами тваринами цього ряду. Представники цієї родини вздовж задньої частини тіла мають м’ясистий плавець, який покращує рух у воді. Живляться червуги різними безхребетними (червами, мурахами, термітами), сліпунами.
Запліднення внутрішнє. Функцію копулятивного органа виконує клоака, що вивертається. Більшість безногих відкладає 5–30 багатих на жовток яєць, з яких у окремих видів з’являються личинки, що закінчують метаморфоз у воді. У інших видів розвиток завершується в яйці. Для водних видів характерне живородіння.
Поширення та екологія
Більшість видів живе у вологому ґрунті, по берегах річок і озер, незначна кількість — мешканці водойм. Безногі поширені у вологих тропіках Південної і Центральної Америки, Африки, Південної та Південно-Східної Азії.
Література
- Nussbaum R., Wilkinson M. On the Classification and Phylogeny of Caecilians (Amphibia: Gymnophiona), a Critical Review // Herpetological Monographs. 1989. № 3. P. 1–42.
- Загороднюк І. В. Поняття Apoda в зоології та його омонімія // Vestnik Zoologii. 2004. Т. 38. № 3. С. 67–72.
- Browne R., Kaurova S., Vasudevan K. et al. Reproduction Technologies for the Sustainable Management of Caudata (Salamander) and Gymnophiona (Caecilian) Biodiversity // Reproduction, Fertility and Development. 2022. № 34 (6). P. 479–497.
- Lowie A., De Kegel B., Wilkinson M. et al. The Anatomy of the Head Muscles in Caecilians (Amphibia: Gymnophiona): Variation in Relation to Phylogeny and Ecology? // Journal of Anatomy. 2023. № 242 (2). P. 312–326.
Автор

Покликання на цю статтю: Безногі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Безногі (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.12.2023