Бгікшу

Бгікшу
Бгікшуні

Бгі́кшу (санскр. भिक्षु, Bhikṣu; палі бхіккху; тай. ภิกษุ ; тибет. དགེ་ལོང, від дієслова bhikş — прохати, жебракувати, збирати милостиню) — у буддизмі — загальна назва на позначення ченця, члена буддійської громади (сангхи), який дотримується монастирського статуту (див. Пратімокша), суворого целібату і не має особистої власності.

Історична довідка

За переказом, свою першу (після просвітлення) проповідь — «Оберт колеса Закону» — Будда виголосив у лісі, поблизу м. Бенареса, для п’яти учнів. У більшості буддійських джерел агіографічного ґатунку йдеться про те, що при наближенні Будди учні спершу змовилися не визнавати його. Втім, узрівши його просвітленим, відкинули попередню домовленість і прийняли його вчення. Тим самим було зрушене Колесо Закону (дгарма).

Першим, хто осягнув Закон, був один з учнів Будди на ім’я Каундінья. Він попрохав Просвітленого здійснити над ним обряд зречення світу й посвяти, став після цього першим членом громади (сангхи). Бгікшу як послідовники Будди утворили першу чернечу спільноту, об’єднану прагненням духовного самовдосконалення, просвітлення, надання допомоги стражденним та чіткими правилами поведінки. В особистому користуванні бгікшу мали лише кілька речей: одяг, що складався з трьох шматків тканини (знайденої чи подарованої), пасок (мотузку, тонку лозину чи кору дерева) для підперізування, чашу для щоденного збору їжі, бритву, голку й сито для проціджування води.

Спершу новонавернені супроводжували Просвітленого, осягаючи його вчення. Потім Будда направляв їх на самостійне подвижництво, заради просвітництва інших. У сезон мусонних дощів, члени громади збиралися разом, щоб висповідатися, а також обговорювати, слухати, запам’ятовувати, повторювати промови Вчителя і роздумувати над ними. Їхній головний обов'язок полягав у праці на благо інших істот, позаяк нічого власного бгікшу не мали (за вченням буддизму — і безсмертної душі також).

Характеристика

Ченці-бгікшу повинні дотримуватися понад 220 обітниць, викладених у текстах Вінаї-пітаки (жінки-бгікшуні — 231 обітницю). Двічі на місяць (в дні повного і молодого місяця) бгікшу збираються на церемонію «пісного дня» (пошадха) для сповіді.

Розрізняють декілька ступенів чернецтва: новачок (шраманера); старійшина (санскр. стхавіра, палі: тхера); великий старійшина (магастхавіра, магатхера). Найчастіше шраманерами стають у 8 років. Кожен з них повинен мати наставника (упадх’яя) і вчителя (ачар’я). У віці 20 років чи пізніше учень може просити про повну посвяту (упасампада), деталі якої описані в ритуальних текстах (кармавачана). Обряд проводять у присутності не менше 10 ченців.

Вихід із сангхи можливий у будь-який час. Відомі історичні випадки, коли вірні ставали ченцями декілька (навіть сім) разів за життя, але, не витримуючи суворих правил, поверталися до мирського існування.

У способі життя бгікшу існують помітні регіональні відмінності, пов'язані як з різними традиціями буддійських шкіл, так і з кліматичними, географічними, соціальними тощо локальними умовами, до яких монахи вимушені адаптуватися.

Жіночі чернечі громади існують в більшості буддійських країн, але не такі численні, як чоловічі. За переказом, Будда залишив вказівки з організації громад жінок-сподвижниць (бгікшуні). Крім обітниці целібату, обов'язку голити голову, подвижниці мусять дотримуватися 8 правил: 1) незалежно від віку, черниця повинна першою вітати буддійського ченця (навіть тільки-но посвяченого) і вставати перед ним; 2) заборона бгікшуні перебувати в сезон дощів (пізніше — будь-який тривалий період) у місці, де немає ченця; 3) двічі на місяць черниця повинна уточнювати у громади ченців щодо зібрань опівнічного покаяння (упосатхі) і часу, коли прийде чернець давати вказівки подвижниці; 4) після сезону дощів завершальний обряд (паварана) повинен здійснюватися у присутності ченців; 5) важливі проступки подвижниці розглядаються всією громадою ченців і черниць; 6) молода послушниця, випробувальний термін якої тривав два роки, повинна отримувати посвячення в черниці від усієї громади подвижників і подвижниць; 7) подвижниці не мають права дорікати чи засуджувати ченця; 8) подвижницям не слід давати настанови монахам-бгікшу, але ті повинні наставляти черниць.

Література

  1. Саух Ю. П. Філософія буддизму. Глобалізаційний вимір. Київ : МП Леся, 2009. 223 с.
  2. Андросов В. П. Индо-тибетский буддизм. Энциклопедический словарь. Москва : Ориенталия, 2011. 448 с.
  3. Harvey Р. An Introduction to Buddhism: Teachings, History and Practices. 2nd еd. Cambridge : Cambridge University Press, 2012. 552 р.
  4. Wynne A. Buddhism: An Introduction. London : I. B. Tauris, 2015. 304 p.

Автор ВУЕ

В. В. Титаренко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Титаренко В. В. Бгікшу // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бгікшу (дата звернення: 19.01.2022).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
27.04.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ