Бацбійці

Бацбі́йці, або цоватушебі (бацб. ба́цбі, груз. ბაცბები, ბაცი, წოვათუშები) — корінний народ Грузії, що проживає на високогір’ї Кавказу в Тушеті (північно-східна частина Грузії).

Історична довідка

Самоназва «ба́цав» (однина) та «ба́цбі» (множина). Грузинська назва «цоватушебі» походить від назви ущелини Цова в історико-географічному регіоні Тушеті.

Існує дві теорії походження бацбійців:

1) предки бацбійців прийшли в гори Східної Грузії з Північного Кавказу, зокрема, з Інгушетії; 2) бацбійський етнос сформувався в гірському регіоні Тушеті. Із 11 ст. бацбійці почали мігрувати на південь та спускатися на рівнинні території. Причиною цього було малоземелля та релігійне питання (спроби навернення на іслам із боку інгушів). У 16 ст. район розселення бацбійців був завойований грузинським кахетинським царством. Відтоді розпочалася поступова грузинізація бацбійців, що активізувалася в радянський період. Це особливо позначилося на поширенні грузинської мови.

Характеристика

Найбільше бацбійців проживає в с. Земо-Алвані Ахметського р-ну Кахетського краю Грузії. Чисельність бацбійців складає близько 3 тис. чол. (2017; оцінка).

Зазвичай бацбійців представляють як субетнос або етнографічну групу грузинського народу, хоча за антропологічними характеристиками вони стоять ближче до чеченців та інгушів (нахська мовна група нахсько-дагестанської мовної сім’ї). У Грузії не виділяються як самостійний етнос і офіційно вважаються грузинами. Бацбійці — єдиний вайнахський народ, що сповідує православ’я; незначна частина прийняла іслам. Релігійні бацбійці є прихожанами Грузинської православної церкви.

Рідна мова — бацбійська (писемність відсутня; у лінгвістичних дослідженнях та фольклорних записах для текстів бацбійською використовується фонетична транскрипція на основі латинського і грузинського алфавітів). Бацбійці також користуються місцевими говірками грузинської мови та російською мовою.

Бацбійці ідентифікують себе грузинами. У їхньому середовищі не побутують норми звичаєвої культури вайнахських народів. Бацбійці мають власні традиції, відмінні від їхніх сусідів — православних грузинів та вайнахських народів, що сповідують іслам. Водночас окремі елементи культури (одягу, звичаї, пісні та ін.) подібні до грузинських зразків, тоді як кухня бацбійців є ближчою до чеченців та інгушів. Простежуються елементи дохристиянських вірувань (див. Язичництво).

У поселеннях бацбійців представлено елементи баштової архітектури. Вони ведуть традиційний скотарський спосіб життя — влітку випасають стада в горах, а в зимовий період спускаються до своїх селищ. Займаються вівчарством, розвинене ткацтво.

Література

  1. Дешериев Ю. Д. Бацбийский язык. Москва : Наука, 1953. 383 с.
  2. Волкова Н. Г. Этнический состав населения Северного Кавказа в XVIII — начале XX в. Москва : Наука, 1974. 276 с.
  3. Волкова Н. Г. Бацбийцы в Грузии // Советская этнография. 1977. № 2. С. 84–89.
  4. Услар П. К. Древнейшие сказания о Кавказе. Тифлис : Кавказское военнно-народное управление, 1881. 581 с.
  5. Шавхелишвили А. И. Из истории горцев Восточной Грузии. Тбилиси : Мецниереба, 1983. 278 с.
  6. Хаханов А. С. Тушины // Этнографическое обозрение. 1889. № 2. С. 40–62.
  7. Шавхелишвили А. И. Тушины: историко-этнографическое исследование цова-тушин. Тбилиси : Мецниереба, 2001. 193 с.
  8. Johanna N. The Origin of the Chechen and Ingush: A Study in Alpine Linguistic and Ethnic Geography // Anthropological Linguistics. 2004. Vol. 46. № 2. P. 129–155.
  9. Нухажиев Н. С., Умхаев Х. С. В поисках национальной идентичности. Грозный : ФГУП «Издательско-полиграфический комплекс «Грозненский рабочий», 2012. 720 с.

Автор ВУЕ


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
15.07.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ