Бат, Аль-Хутм та Аль-Айн, археологічні пам’ятки
Бат, Аль-Ху́тм і Аль-А́йн, археологі́чні па́м’ятки (араб. المواقع التاريخية في بات والخطم والعين) — комплекс поселень і некрополів 3000 до н. е.; пам'ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 1988); мухафаза Аль Дахіра, Султанат Оман.
Історична довідка
Заселення території теперішнього Оману відбувалося з 6000 до н. е.
На узбережжі Оманської затоки 4000–3000 до н. е. виникли поселення, які стали центрами посередницької торгівлі між цивілізаціями Давнього Єгипту, регіону Перської затоки та Індії. У цьому регіоні видобували мідь та експортували до Месопотамії.
У другій половині 20 ст. данська археологічна експедиція розпочала розкопки, які засвідчили заселеність регіону упродовж 4 тис. років.
Від 1980 археологічний комплекс Бат, Аль-Хутм і Аль-Айн охороняється законом про охорону національної спадщини Султанату Оман.
Міністерство спадщини та культури Оману з 2004 розпочало масштабний міжнародний проект з продовження дослідження комплексу. 2009 здійснено розкопки монументальної вежі в Аль-Хутмі. На 2021 дослідження тривають, знаходять нові пам’ятки та об’єкти.
Характеристика
Культурний комплекс складають: монументальні вежі, сільські поселення, іригаційні (див. Іригація) системи для сільського господарства та некрополі (толоси), вбудовані в скам’янілий ландшафт бронзового віку.
Основний об’єкт є частиною сучасного поселення Бат у с. Ваді-Шарсах (24 км від м. Ібрі), далі територія розширюється та представлена вежою в Аль-Хутмі та некрополем в Аль-Айні (див. Аль-Айна культурні об’єкти).
Монументальні кам’яні вежі були виявлені в Баті (7) та Аль-Хутумі (1). Вежі мають круглу зовнішню стіну приблизно 20–25 м діаметром і два ряди паралельних відсіків по обидва боки від центральної криниці. Найраніша відома вежа в Баті — це споруда з сирцевої цегли періоду Хафіта (3200–2600). Вежу Каср аль-Роджум датують близько 2200–2000. Вежі збудовані з блоків місцевого вапняку, що з’єднані глиняним розчином. Немає єдиної думки щодо призначення цих веж.
Округлі некрополі (толоси) побудовані з продовгуватих каменів. Розташування умовно поділяють на 2 зони: на півночі — менш масштабні поховання, частіше вони мають один вхід і одну поховальну камеру; на півдні — пізнішої побудови, у них 2 входи і до 4 камер. Ці некрополі — фрагменти поселень бронзового віку. Некрополі неодноразово грабували.
Великий некрополь у Баті включає різні групи монументальних гробниць, які можна розділити на дві окремі групи:
- гробниці у формі «вулика» періоду Хафіта, розташовані на вершині скелястих схилів, що оточують Бат;
- понад 100 гробниць із сухого каміння, які простягаються над річковою терасою.
Інша група гробниць-«вуликів» розташована в Кубур Джухалі в Аль-Айні, за 22 км на південний схід від Бата. Більшість із цих гробниць є невеликими однокамерними круглими гробницями із сухою кам’яною кладкою (початок 3000 до н. е.).
Протягом століть гробниці використовували не лише вперше, а й повторно, зберігаючи таким чином їхню первісну функцію та значення.
Унікальними є залишки стародавніх каменоломень та численні майстерні для обробітку каменю.
Значення
Територія, що охоплює поселення, некрополі та майстерні Бат, Аль-Хутм та Аль-Айн, є найповнішим, найвідомішим і найкраще збереженим археологічним комплексом 3000 до н. е. у Східній Аравії.
Джерела
Archaeological Sites of Bat, Al-Khutm and Al-Ayn // UNESCO. URL: https://whc.unesco.org/en/list/434
Література
Утко Е., Шумихина О. Сокровища человечества. 981 памятник Всемирного наследия ЮНЕСКО. 2-е изд. Москва : Эксмо, 2013. С. 269.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бат, Аль-Хутм та Аль-Айн, археологічні пам’ятки // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бат, Аль-Хутм та Аль-Айн, археологічні пам’ятки (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.01.2022
