Аль-Айна культурні об'єкти
А́ль-А́йна культурні об’є́кти: Хафіт, Хілі, Бідаа-Бінт-Сауд та оази (араб. مواقع العين الثقافية: حفيت، هيلي، بدع بنت سعود ومناطق الواحات) — низка культурних пам’яток у м. Аль-Айні та на його околицях, в еміраті Абу-Дабі (ОАЕ); об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 2011).
Історична довідка
Поява міста датується 4 тис. до н. е. Назва Аль-Айн (Ель-Айн) з арабської — «весна», «місто садів», «вода».
Заявку на включення Аль-Айна до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО подано в 2008 (підготовчий етап тривав від 2003).
У 2011 Аль-Айн став першим об’єктом ОАЕ, що потрапив до цього реєстру.
Характеристика
Культурні об’єкти Аль-Айна включають будівлі, що зберегли свідчення проживання осілих народів в умовах пустелі з найдавніших часів, а також залишки багатьох доісторичних культур, зокрема: колодязі, кам’яні гробниці округлої форми (бл. 2500 до н.е.), глинобитні споруди (вежі, палаци, адміністративні будівлі, житлові приміщення).
До них увійшли 4 групи пам’яток:
- оази;
- пам’ятки району Хілі;
- пам’ятки неподалік гори ДжебельХафіт,
- археологічний об’єкт Бідаа-Бінталь-Азіз.
Аль-Айн — місто-оаза, віддалене від морського узбережжя, розташованев пустелі Руб-аль-Халіза 150 км на схід від м. Абу-Дабі. Унікальність Аль-Айна насамперед в чудовому кліматі: тут 7 оаз, 6 з яких входять до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, а також цілющі мінеральні джерела. Найбільша оаза —Аль-Айн (пл. бл. 120 га), розташована в центрі міста. Тут ростуть 140 тис. фінікових пальм. Наявність гір дозволяє підтримувати сприятливий мікроклімат.
Більшість пам’яток, що представлені в археологічному парку Аль-Хілі, датуються періодом 2500–2000 до н.е. і належать культурі Умман-Нар (назва походить від назви острова поблизу м. Абу-Дабі, де були виявлені сліди цієї розвиненої цивілізації). Головна пам’ятка парку — Велика гробниця Хілі (бл. 3 тис., діаметр — до 12 м). Гробницю використовували для поховання місцевих жителів. Має 2 входи, прикрашені різьбленими зображеннями людей і тварин. У Хілі збереглася одна із найдавніших іригаційних систем — афладж (залізний вік).
Геологічну й історичну цінність має гора Джебель Хафіт (висота 1249 м), у передгір’ях якої розташовані давні поховання (3 тис.до н.е.).
Археологічний об’єкт Бідаа-Бінталь-Азіз розташований на відстані 15 км на північ від м. Аль-Айн. Це могили бронзового віку, зрошувальні системи та будівлі залізного віку.
Значення
Об’єкт є важливим свідченням еволюції місцевих культур (від примітивних форм господарювання до осілого способу життя). Він органічно інтегрував природний і культурний ландшафт, а також автентичні еміратські традиції та культуру.
Література
- Cultural Sites of Al Ain (Hafit, Hili, Bidaa Bint Saud and Oases Areas) // UNESCO. 2011. URL: https://whc.unesco.org/en/list/1343
- Утко Е., Шумихина О. Сокровища человечества. 981 памятник Всемирногонаследия ЮНЕСКО. 2-е изд. Москва : Эксмо, 2013. С. 268.
- Modak S. Al Ain Oasis, the U.A.E's First UNESCO World Heritage Site, Is Now Open // Condé Nast Traveler. 2016. URL: https://www.cntraveler.com/story/al-ain-oasis-the-uaes-first-unesco-world-heritage-site-is-now-open
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шліхта І. В. Аль-Айна культурні об'єкти // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аль-Айна культурні об'єкти (дата звернення: 10.10.2026).
Оприлюднено: 19.09.2019
