Батіальні відклади

Батіа́льні ві́дклади — океанічні і морські осади, які відкладаються на материковому схилі між неритовою зоною і абісальною зоною (див. Абісаль) у батіальній зоні (див. Батіаль) в інтервалі глибин 200–2 500 м.

Займають близько 15–20 % площі Світового океану. Утворюються переважно з теригенного матеріалу, принесеного з суші; представлені синім, зеленим, червоним, сірим вулканічним та вапняковим мулом, глибоководними пісками, рідко галечниками. Під дією діагенезу протягом геологічного часу перетворюються у глини, мергелі й частково у вапняки.

Серед батіальних відкладів переважають;

• теригенні відклади (понад 56 %), що виникають унаслідок виносу уламкового матеріалу і глинистих частинок із суші;
• вапнякові мули (близько 30 %), серед яких приблизно однаково поширені форамініферові (див. Форамініфери), коралові (див. Корали) і ракушнякові (див. Ракушняк) осади;
• крем’янисті мули, представлені переважно діатомовими (див. Діатомові водорості), рідше — радіолярієвими (див. Радіолярії) осадами;
• вулканогенно-осадові породи (5 %), приурочені до областей сучасної вулканічної діяльності.

Додатково

• Див. також: Відклади

Література

1. Gradziсski R., Kostecka A., Radomski A. et al. Zarys sedymentologii. Warszawa : Wydawnictwo Geologiczne, 1986. 628 p.
2. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Батіальні відклади // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Батіальні відклади (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.07.2020