Бархани

Барха́ни (каз. «бархан» — рухомий горб, від тюрк. «бар» — рухатися) — форма рельєфу; утворені вітром піщані (або пилуваті) серпасті рухомі горби.

Зміст

1 Характеристика
2 Бархани в Україні
3 Література
4 Автор ВУЕ

Характеристика

У науковий обіг термін увів 1881 дослідник О. Міддендорф.

Бархани відносять до еолових форм рельєфу (материкові дюни). Утворюються здебільшого в піщаних пустелях і напівпустелях біля будь-якої перешкоди (куща, горбка тощо), зрідка — у степах. Висота переважно до 10 м, іноді 30 м і більше. Схили асиметричні: навітряний — пологий (крутизна схилу — 5–12°), підвітряний — крутий (близько 30–33°). Не закріплені рослинністю. Швидкість руху залежить від сили вітру й розмірів барханів (у менших — більша) і може становити від десятків сантиметрів до сотень метрів на рік.

У пустелях, де сезонні вітри дмуть у протилежних напрямках, здебільшого утворюються пасма барханів. Можуть також формуватися барханні ланцюги й піраміди.

Висота барханних ланцюгів у Середній Азії сягає до 60–70 м, у Центральній Азії — 100–150 м. Найвищий бархан зафіксовано у східній частині пустелі Деште-Лут (Іран) — 407 м заввишки.

Можуть завдавати шкоди освоєним землям, для запобігання цьому території засаджують рослинами з міцною кореневою системою (переважно деревами).

Бархани в Україні

Деякі форми рельєфу в Україні, зокрема в межах Полісся, окремі фахівці розглядають як бархани.

Література

Бабаев А. Г., Зонн И. С., Дроздов Н. Н. и др. Пустыни. Москва : Мысль, 1986. 318 с.
Pye K., Tsoar, H. Aeolian Sand and Sand Dunes. Berlin : Springer, 2014. 458 р.