Бартош, Франтішек

Бартош, Франтішек.jpg

Ба́ртош, Фра́нтішек (чеськ. Bartoš, František; 16.03.1837, с. Младцово, тепер у складі м. Зліна Злінського краю, Чехія — 10.06.1902, там само) — філолог, діалектолог, етномузиколог, фольклорист, збирач народних пісень, організатор педагогічного, наукового та культурного життя Моравії, член-кореспондент Королівського чеського товариства наук (з 1884), член Чеської академії наук, літератури та мистецтва імператора Франца Йосифа (з 1890), член-кореспондент Санкт-Петербурзької академії наук (з 1902).

Бартош, Франтішек

(Bartoš, František)

Народження 16.03.1837
Місце народження Младцово
Смерть 10.06.1902
Місце смерті Младцово
Місце поховання Младцово
Alma mater Віденський університет


Життєпис

Народився в сім’ї дрібного землевласника.

Закінчив німецьку гімназію в м. Оломоуці та філософський факультет Віденського університету (1864), де вивчав класичну філологію, а потім славістику. Серед викладачів, які справили вплив на Бартоша, — філолог Ф. Міклошич та історик і лінгвіст А. В. Шембера. У студентські роки брав участь у діяльності слов’янського товариства «Морава».

Після закінчення університету працював учителем гімназій у містах Стражнице (1864–1865), Оломоуці (1865–1866), Тешині (1866–1869) та Першій чеській гімназії (так званій слов’янській) у м. Брно (1869–1888). З 1869 — ординарний професор. Від 1888 — директор Другої (нижчої) чеської гімназії в м. Брно.

Працював 1876–1882 на посаді редактора журналу «Матіце моравска» («Matice moravská»; «Моравська матиця»). Після закриття журналу Бартош та його колеги запропонували заснувати новий друкований орган «Лєтопис “Матіце моравске”» (чес. «Letopis “Matice Moravské”»; «Літопис “Моравської матиці”») з ширшою програмою. Однак і ця ідея не була реалізована.

Почесний президент слов’янської етнографічної виставки в Празі (1895).

Похований у рідному селі.

Наукова діяльність

Бартоша вважають наступником Ф. Сушила (1804–1868; тепер Чехія), піонера моравської етномузикології.

До періоду 1870–1890-х належать його дослідження в галузі чеського фольклору, збирання народних пісень. Організував збір, класифікацію та редагування сотень моравських народних пісень, опублікував їх у чотиритомній збірці разом із близько 4000 народними піснями інших етнічних груп чеського народу. Народні пісні неодноразово наводив у етнографічних студіях. Співпрацював із композитором Л. Яначеком, який допоміг йому зібрати народні пісні. Складений Бартошем корпус народних пісень вважають однією з найважливіших коли-небудь опублікованих збірок чеського пісенного фольклору. Однак, як і багато інших дослідників ранньої європейської народної музики, іноді змінював тексти народних пісень, тим самим зменшуючи документальну цінність твору.

Найвідоміша фольклористична праця Бартоша — «Антологія із національних пісень чехів і словаків» (1874).

Свої фольклористичні записи та коментарі публікував у наукових журналах «Часопис “Матіце моравске”» («Časopis “Matice moravské”», «Часопис “Моравської матиці”; з 1869), «Лісті філологіке а педагогіке» («Listy filologické a pedagogické», «Філологічні й педагогічні листи»), «Освєта» («Osvěta», «Освіта»).

Бартош є основоположником моравської етнографії та фольклористики. Дотепер зберігають значення його праці про народні звичаї і традиції, народне лікування, забобони тощо. Результати своїх студій узагальнив у книгах «Народ і нація» (т. 1, 1883, т. 2, 1885), «Моравський народ» (1892), «Моравське весілля» (1892), «Десять етнографічних нарисів» (1906), «Лішень» («Líšeň», у співавторстві, 1902). Збірка дитячого фольклору «Наші діти» (1888) досі залишається унікальним для чеської фольклористики твором.

Працював у галузі богемістики (особливо в галузі синтаксису). Подорожував територією Богемії та Моравії, досліджував сільський побут, фіксував особливості моравського діалекту на основі польових досліджень (безпосереднього спілкування з носіями діалекту). Праці Бартоша мали наукове значення для фіксації стану моравських діалектів наприкінці 19 ст., розвитку і кодифікації сучасної літературної чеської мови.

Головними працями, присвяченими літературній мові, є посібник «Довідник грамотної чеської мови» (1891) і дослідження «Синтаксис чеської мови» (1895). Винайшов і впровадив в обіг питомі чеські терміни на позначення розділових знаків (деякі з запроваджених ним назв застосовують дотепер).

Основні діалектологічні дослідження Бартоша — монографія «Моравська діалектологія» (т. 1–2, 1886–1895) і «Моравський діалектний словник» (1906).

З педагогічною діяльністю Бартоша пов’язана підготовка хрестоматій і посібників, які підвищили рівень викладання чеської мови та літератури в середніх школах.

Визнання

На будинку, де народився Бартош, встановлено пам’ятну дошку.

Життю й діяльності Бартоша присвячена постійна експозиція в Музеї Південно-Східної Моравії в м. Зліні під назвою Меморіальна зала Франтішека Бартоша. При музеї засновано Центр дослідження та документації імені Франтішека Бартоша (1996).

Ім’я Бартоша присвоєно Регіональній бібліотеці у м. Зліні (1996).

Додатково

Частину своїх творів Бартош опублікував під псевдонімами Йозеф Заплетал та Ян Весницький.

Фінансово підтримував низку закладів і установ.

Літературну спадщину заповів жіночій освітній спілці «Весна» («Vesna») і Шкільній матиці («Matice školská»), обидві — у м. Брно.

Праці

  • Anthologie z národních písní československých. Praha : Fr. A. Urbánek, 1874. 176 p.
  • Dialektologie moravská : ve 2 část. Brno : Matica Moravské, 1886–1895.
  • Dialektologický slovník moravský. Praha : Náklem eské akademie císae Frantika Josefa, 1906. 566 p.
  • Z pamětí a života Františka Bartoše. Telč : Šolc, 1907. 284 p.

Література

  1. Ladmanová M. František Bartoš: svědek čtvrtstoletí. Praha : Panton, 1980. 142 p.
  2. Šlechtová A., Levora J. Členové České akademie věd a umění 1890–1952. 2 vyd. Praha : Academia, 2004. 443 p.
  3. Večerka R. Slovník českých jazykovědců v oboru bohemistiky a slavistiky. Brno : Masarykova univerzita, 2013. 341 p.
  4. František Bartoš // Ústav pro jazyk český Akademie věd ČR, v. v. i. URL: https://web.archive.org/web/20140830221922/http://www.ujc.cas.cz/lingviste/bartos-frantisek.html

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Бартош, Франтішек // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бартош, Франтішек (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
02.10.2023

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶