Бартелмі, Дональд
Ба́ртелмі, До́нальд (Бартелм; англ. Barthelme, Donald; 07.04.1931, м. Філадельфія, штат Пенсильванія, США — 23.07.1989, м. Г’юстон, штат Техас, США) — письменник-постмодерніст. Писав англійською мовою.
|
Бартелмі, Дональд (Barthelme, Donald) | |
|---|---|
| Народження | 07.04.1931 |
| Місце народження | Філадельфія |
| Смерть | 23.07.1989 |
| Місце смерті | Г'юстон |
| Alma mater | Г'юстонський університет |
| Напрями діяльності | література, журналістика, мистецтвознавство |
| Відзнака | Джессі Джонса від Техаського інституту літератури (1976), Премія Реа за оповідання (1988). |
Життєпис
Народився в сім’ї студентів Пенсильванського університету. Сім’я переїхала до шт. Техасу через два роки, коли батько Бартелмі став професором архітектури в Г’юстонському університеті. Бартелмі навчався в середній школі Ламар, згодом на факультеті журналістики Г’юстонського університету. Ще студентом 1951 написав свої перші статті для газети «Г’юстон Пост» («Houston Post»). Мобілізований до лав армії на Війну в Кореї 1951–1953, прибув до Кореї 27.07.1953, у день, коли було підписано угоду про припинення вогню. Невдовзі став редактором армійської газети, згодом повернувся в США і працював у газеті «Г’юстон Пост». До 1957 продовжував навчання в Г’юстонському університеті, вивчав філософію, але не отримав ступеня. Більшу частину свого вільного часу проводив у джазових клубах, знайомлячись із творчістю музичних новаторів, серед яких Л. Гемптон (1908–2002; США) і П. Келлі (1898–1980; США). Це був досвід, який вплинув на його власні твори.
Працював директором Г’юстонського музею сучасного мистецтва (1961–1962). Викладав у Бостонському університеті, Університеті Буффало та Міському коледжі Нью-Йорка (1974–1975).
Творчість
У творах письменника переважають гротескна картина (див. Гротеск) абсурдного світу, іронія, висміювання масової культури. Прославився романом «Білосніжка» («Snow White»; 1967), в якому, грунтуючись на сюжеті казки, сатирично висміяв вади сучасного суспільства, виродження американської мрії, страх людини жити.
У романах «Мертвий батько» («The Dead Father»; 1975) і «Рай» (Paradise; 1986) зображений чоловік, яким керують інстинкти; у них яскраво виражені готичні (див. Готика) мотиви, елементи чорного гумору. У романах «Мертвий батько» і «Король» («The King»; опублікований 1990) окреслено ставлення Бартельма до батька. Їхні взаємини були непростими: батько був авангардистом, вони мали неабиякі суперечки щодо літератури.
Короткі оповідання — збірки «Повернись, доктор Калігарі» («Come Back, Dr. Caligari»; 1964), «Кримінальні задоволення» («Guilty Pleasures»; 1974), «Шістдесят оповідань» («Sixty stories»; 1981) характеризуються зовні раціональною формою, протяжними безглуздими фразами, пов’язаними винятково художньою логікою. У своїй прозі він використовує колаж, свідомо наслідує та пародіює літературні жанри, сюжети.
Нагороди
Лауреат Національної книжкової премії у категорії дитячі книги (1972) — за книгу «Трохи нерегулярна пожежна машина або досі тужливий джин» («The Slightly Irregular Fire Engine or the Hithering Thithering Djinn»); премії Мортона Даувена Забела від Національного інституту мистецтв і літератури (1972), премії Джессі Джонса від Техаського інституту літератури (1976) — за фільм «Мертвий батько», Премія Реа за оповідання (1988). Номінований на низку премій за збірку «Шістдесят оповідань» (1982).
Твори
- Sixty Stories. New York : Penguin Classics, 2003. 451 p.
- Collected Stories. New York : Library of America, 2021. 979 p.
- Укр. перекл. — Білосніжка / Пер. М. Нестлєєв. Київ : Темпора, 2020. 224 с.
- Шістдесят оповідань / Пер. М. Нестлєєв. Київ : Темпора, 2022. 648 с.
Література
№Patteson R. Critical essays on Donald Barthelme. New York : G. K. Hall, 1992. 220 p. №Gervais B. Donald Barthelme: Critique de la vie quotidienne. Paris : Belin, 2002. 128 p. №Couturier M., Durand R. Donald Barthelme. London : Routledge, 2021. 82 p.
Автор ВУЕ
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 09.08.2023
