Барліг

Барлі́г (праслов’ян. bьrlоgъ, від кореня bьrl… — брудний) — лігво, де живе велика тварина (здебільшого ведмідь чи свиня).

Зміст

1 Характеристика
2 Будова
3 Література
4 Автор ВУЕ

Характеристика

В Україні барлогом найчастіше називають місце зимової сплячки ведмедя. Однак барліг — не лише місце сну, але й місце народження й вигодовування приплоду. Ведмідь бурий найчастіше риє нору (яку встеляє сухою рослинністю) на захищеному схилі або під великим каменем чи в корінні великих дерев. У південних частинах його ареалу зимовий період бездіяльності або дуже короткий, або може не настати зовсім — несправжня зимова сплячка (ведмідь легко прокидається). Улітку ведмідь бурий копає неглибокі западини для відпочинку серед дня; у спеку максимум його активності припадає на вранішні й вечірні години.

Вагітні самиці ведмедя білого викопують зимове лігво в снігу, досягаючи ґрунту. Як і в бурого ведмедя, матері залишаються в сплячці, вигодовуючи дитинчат. Водночас решта білих ведмедів не впадає у сплячку.

Ведмідь барибал на півночі ареалу теж зимує в лігві. На півдні барлоги будують тільки вагітні самиці чи матері з однорічними дітьми. Ведмідь гімалайський, який впадає у сплячку лише в холодних регіонах (однак майже всі вагітні самиці впадають у сплячку), може розташовувати барліг у печері, на крутих схилах, у порожнинах землі чи дерев, у гніздах на поверхні землі.

Решта представників родини ведмедевих (губач, малайський ведмідь, очковий ведмідь і бамбуковий ведмідь) не впадають у сплячку, а дитинчат виховують у барлогах або гущавині чагарників.

Будова

Розміри барлогів суттєво відрізняються залежно від розмірів ведмедів. У гризлі максимальний діаметр барлога може сягати 2,25 м; у барибала мінімально може бути 0,6 м. Розмір родового лігва очкового ведмедя теж у цьому діапазоні. Лігво білого ведмедя складається з головної камери, зазвичай розміром 2 × 1,5 м, розташованої вище від вхідного тунелю, щоб тепле повітря залишалося біля ведмедиці з дітьми. Вхідні тунелі довгі й вузькі. Деякі ведмедиці зрідка викопують 2- чи 3-кімнатний «комплекс».

Література

Stirling I., Guravich D. Polar Bears. Ann Arbor : University of Michigan Press, 1990. 220 p.
Nowak R. M. Walker’s Carnivores of the World. Baltimore : Johns Hopkins University Press, 2005. P. 119–121.
Horn R. C. Van, Sheppard J. K., Swaisgood R. R. et al. Site Characteristics Influence Andean Bear Natal-Den Selection in Dry Forest Habitat // Ursus. 2021. № 32. P. 1–14. URL: https://bioone.org/journals/ursus/volume-2021/issue-32e4/URSUS-D-19-00036.2/Site-characteristics-influence-Andean-bear-natal-den-selection-in-dry/10.2192/URSUS-D-19-00036.2.short
Ballenger L., Dewey T. Ursus arctos // Animal Diversity Web. URL: https://animaldiversity.org/accounts/Ursus_arctos/
Gunderson A. Ursus maritimus // Animal Diversity Web. URL: https://animaldiversity.org/accounts/Ursus_maritimus/