Баранов, Сергій Микитович

Serhii Baranov NASU corresponding member small pic.jpg

Бара́нов, Сергі́й Мики́тович (14.11.1918, м. Кустанай, тепер м. Костанай, Казахстан — 23.06.2000, м. Донецьк, Україна) — хімік-органік, вуглехімік, фахівець у галузі гетероциклічних сполук. Доктор хімічних наук (з 1963), професор (з 1963), член-кореспондент Національної академії наук України (з 1965).

Баранов, Сергій Микитович

Народження 14.11.1918
Місце народження Костанай
Смерть 23.06.2000
Місце смерті Донецьк
Напрями діяльності органічна хімія


Життєпис

Після закінчення школи в м. Пржевальську (тепер м. Каракол, Киргизстан) вступив до Ленінградського державного університету (тепер Санкт-Петербурзький державний університет) на хімічний факультет, який закінчив із відзнакою 1941. У липні 1941 вступив до лав Червоної армії. 1942 закінчив зенітно-прожекторне училище у м. Омську (РФ). Брав участь в боях на Московському й Центральному фронтах як командир взводу, заступник командира роти, помічник начальника штабу полку, черговий командного пункту прожекторів.

Наукова діяльність

Працював у Львівському медичному інституті (тепер Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького): від 1946 — асистент і доцент кафедри неорганічної та аналітичної хімії, 1953–1966 — завідувач кафедри органічної хімії.

1952 захистив кандидатську дисертацію «Термiчний розпад окисів олефiнiв та їх конденсацiя з амоніаком в присутностi каталiзаторiв», 1962 — докторську дисертацію «Дослідження реакційної здатності метиленової групи у похідних азолідинiв, хiноксалінiв та птеридинiв».

Автор першого підручника українською мовою «Органічна хімія» (1970) для студентів медичних вищих навчальних закладів.

У грудні 1965 обраний членом-кореспондентом АН УРСР.

1966 Баранов став одним з організаторів та співробітником Донецького відділення фізико-органічної хімії Інституту фізичної хімії імені
Л. В. Писаржевського АН УРСР (тепер Фізико-органічної хімії і вуглехімії інститут імені Л. М. Литвиненка НАН України): 1967–1993 — керівник відділу спецметодів вуглехімічного та органічного синтезу, водночас із 1989 — радник при дирекції. З ініціативи вченого 1966 в Донецькому державному університеті (тепер Донецький національний університет імені Василя Стуса) створено кафедру вуглехімії.

Основний напрям робіт Баранова — синтез і реакційна здатність гетероциклічних сполук. Ученим розроблено реакцію гетерилювання, що відкрила новий шлях спрямованого синтезу сполук заданої структури та властивостей. Детальні дослідження хімії різних класів речовин стали основою для синтезу багатьох нових сполук, виробництвом чималої кількості з яких займалася вітчизняна промисловість. У медичній практиці застосовують препарат-анестетик «Ротилан» і «Склад для аналгезії та наркозу». На основі ксантановодню розроблено стабілізатори полімерних матеріалів для заводу «Азовсталь» (м. Маріуполь Донецької області).

У галузі вуглехімії Баранов досліджував структуру й хімічні властивості вугілля. Учений одержав низку інгібіторів сірководневої корозії металів на основі азотистих компонентів кам’яновугільної смоли та налагодив виробництво полістирольної композиції для захисту шахтного обладнання від корозії. Значним досягненням стало розроблення молекулярно-комплексної теорії будови вугілля (клатратна теорія будови вугілля).

Під керівництвом Баранова підготовлено 2 докторів і 30 кандидатів наук.

Разом зі своїми співробітниками опублікував понад 350 наукових праць, серед них — 100 винаходів.

Голова секції хімії Донецького наукового центру НАН України та МОН України.

Очолював Донецьку обласну організацію товариства «Знання».

Нагороди

Ордени Червоної Зірки, Вітчизняної війни, Трудового Червоного Прапора, інші ордени та медалі.

Праці

Органічна хімія. Київ : Вища школа, 1970. 207 с.

Література

  1. Зіменковський Б. Баранов Сєргєй Нікітовіч // Зіменковський Б. С., Ґжеґоцький М. Р., Луцик О. Д. Професори Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: 1784–2009. Львів : Наутілус, 2009. С. 12.
  2. До сторіччя від дня народження члена-кореспондента НАН України Сергія Микитовича Баранова // Національна академія наук України. 2018. URL: https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=4387
  3. Член-кореспондент НАН України Баранов Сергій Микитович (1918–2000) // Інститут фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка. URL: http://www.ipocc.org.ua/uk/видатні-вчені-інфов-нан-україни

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Баранов, Сергій Микитович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баранов, Сергій Микитович (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
05.07.2023

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶