Банк біологічний
Банк біологі́чний, біоба́нк, біорепозита́рій — місце або установа, призначена для збору, обробки, зберігання і розповсюдження біологічних матеріалів.
Характеристика
У таких установах за спеціальних умов зберігають зразки тварин, рослин, біологічних матеріалів людини, інших живих організмів. Здебільшого формою зберігання є організовані колекції біологічних зразків, а також картотеки або бази даних із супровідною інформацією. Біологічні банки використовують для генетичних і селекційних досліджень або з метою збереження ресурсів чи діагностики. Збір і зберігання органів, тканин, клітин та біологічних продуктів (ДНК, протеїнів, гормонів) з метою терапії, діагностики й лікування забезпечують спеціалізовані лабораторії в закладах охорони здоров’я. Біологічні зразки людини для досліджень отримують з різних ресурсів на підставі попередньої згоди для використання у конкретному біологічному дослідженні. Здебільшого зразки одержують після проведення маніпуляцій під час надання медичної допомоги: хірургічні матеріали, медичні відходи, що утворилися внаслідок проведення діагностичних тестів (кров, інші рідини, цитологічні зразки, чи зразки з біопсії), залишки фітоплацентарних матеріалів (плацента, пуповинна кров), абортивні матеріали тощо. На міжнародному рівні діяльність біологічних банків координує Міжнародне товариство біологічних та екологічних репозитаріїв (англ. ISBER — International society for biological and environmental repositories).
Класифікація
Біологічні банки поділяють за низкою критеріїв:
- за призначенням (архівні, музейні, клінічні, судово-медичні, дослідницькі, трансплантаційні);
- спеціалізацією добору біологічного матеріалу [біобанк захворювань (кардіологічних, ендокринологічних, онкологічних), популяційний, стовбурових клітин, пуповинної крові, генетичної інформації);
- за формою власності (приватні, публічні);
- за метою проведення господарської діяльності (комерційні, некомерційні);
- за формою існування (віртуальні, реальні) тощо.
Біобанки виконують функції посередника між донорами біологічного матеріалу та фармацевтичними, діагностичними, біотехнологічними компаніями, дослідницькими організаціями, науковими установами, навчальними закладами, дослідниками. Генетичні банки — це сховище насіння, меристем, статевих і соматичних клітин, придатних для відтворення представників видів, сортів і порід. Найбільше світове сховище насіння — Свалбардський глобальний банк насіння рослин на о. Шпіцберген у Норвегії.
Розвиток в Україні
В Україні біобанки представлені банками пуповинної крові (стовбурових клітин), окремими колекціями біологічних зразків тканин на рівні закладів охорони здоров’я, вищих медичних закладів вищої освіти й наукових установ, а також генбанками насіння.
Підрозділом Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України є Низькотемпературний банк біологічних об’єктів (НТББО), що має статус Національного надбання (з 2002). Установа виконує наукові розробки, вдосконалює методи заморожування-відігрівання біооб’єктів; проводить організаційно-технічні заходи щодо забезпечення довгострокового зберігання біоматеріалів за низьких температур; оцінює ступінь збереження біологічного матеріалу. У низькотемпературному банку (НТБ) зберігаються біологічні зразки різних видів і рівнів організації: фракції крові, тканини й суспензії клітин тваринного походження, генетичні ресурси рослинного, ксено- й аллогенного походження, мікроорганізми тощо.
До 2022 в Україні існував Національний центр генетичних ресурсів рослин України (НЦГРРУ) Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України (НААН). Цей центр здійснював науково-методичне керівництво і координацію роботи з формування та ведення Національного генбанку рослин України. Загалом в Україні зберігається понад 150 тис. генетичних матеріалів рослин, що належать до 544 видів сільськогосподарських культур і 1802 зразків рослин (2021, оцінка). Колекція містить 39 тис. унікальних генетичних зразків, які походять з України.
У Національному центрі генетичних ресурсів рослин було сформовано Генбанк польових культур обсягом 65,7 тис зразків, що становив Національне надбання (з 1999). У цьому генбанку були представлені зразки насіння зернових, зернобобових, круп’яних, олійних, кормових культур. Серед них зразки селекційних сортів, місцевих сортів і форм, селекційних ліній, синтетичних популяцій, диких родичів культурних рослин тощо. Загалом у НЦГРРУ зберігалося понад 160 тис. сортів і гібридів із усього світу, включно зі старовинними сортами ярих культур. У травні 2022 установа постраждала під час боїв за м. Харків (див. Російсько-українська війна), частково колекції втрачені.
Література
- Вороніна І. С. Правові засади створення та функціонування біологічних банків (біорепозитаріїв) в Україні // Право та інноваційне суспільство. 2014. № 2 (3). С. 59–66.
- Новак Ж. М., Коцюба С. П. До історії створення та стану генетичних банків рослин // Генетичні ресурси рослин. 2017. № 21. С. 116–122.
- Coppola L., Cianflone A., Grimaldi A. et al. Biobanking in Health Care: Evolution and Future Directions // Journal of Translational Medicine. 2019. Vol. 17. Is. 1. P. 1–18. URL: https://translational-medicine.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12967-019-1922-3
- Angeles N. A., Catap E. S. Challenges on the Development of Biodiversity Biobanks: The Living Archives of Biodiversity // Biopreservation and Biobanking. 2023. Vol. 21. Is. 1. P. 5–13. URL: https://www.liebertpub.com/doi/10.1089/bio.2021.0127
Автор
Покликання на цю статтю: Банк біологічний // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Банк біологічний (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.07.2023
