Банерджі, Абгіджіт
|
Банерджі, Абгіджіт (Banerjee, Abhijit Vinayak) | |
|---|---|
| Народження | 21.02.1961 |
| Місце народження | Мумбаї, Індія |
| Alma mater | Гарвардський університет |
| Місце діяльності | Массачусетський технологічний інститут |
| Відзнака | Нобелівська премія |
Банерджі́, Абгіджі́т Віная́к (англ. Banerjee, Abhijit Vinayak, бенгал. অভিজিৎ বিনায়ক বন্দ্যোপাধ্যায়; маратхі अभिजित विनायक बॅनर्जी; 21.02.1961, м. Бомбей, тепер м. Мумбаї, штат Махараштра, Індія) ― економіст, професор економіки в Массачусетському технологічному інституті, лауреат Нобелівської премії з економіки (2019).
Життєпис
Закінчив 1981 бакалаврат Президентського коледжу в м. Калькутті (Індія) та магістратуру Університету Джавахарлала Неру в м. Делі (1983). 1988 отримав ступінь доктора наук з економіки в Гарвардському університеті. Від 1991 викладав у Гарвардському, Принстонському університетах та Массачусетському технологічному інституті.
Діяльність
Сфера наукових зацікавлень ― економіка розвитку та економіка бідності. Разом зі своєю колишньою аспіранткою Е. Дюфло (одружені з 2015) проводили польові експерименти для виявлення причинно-наслідкових зв’язків в економіці. Досліджували ефективність поодиноких заходів щодо покращення життя людей у бідних районах. Для цього використовували рандомізовані контрольовані дослідження, вивчаючи окремі фактори, які впливають на якість освіти, медицини, доступ до питної води та якісного харчування.
2003 став одним із засновників «Лабораторії боротьби з бідністю» (Abdul Latif Jameel Poverty Action Lab) — дослідницького центру з напрацювання наукової бази механізмів боротьби з бідністю. Лабораторію створено для проведення рандомізованого оцінювання, за допомогою якого визначають заходи протидії бідності в різних сферах: від сільського господарства та охорони здоров’я до управління й освіти. Ці дослідження дозволяють отримати обґрунтовані дані щодо ефективності певного заходу з протидії бідності, що важливо для політиків. Учасники лабораторії провели близько 1000 рандомізованих експериментів у понад 80 країнах.
Унікальність роботи А. Банерджі полягає у використанні нетипових для економічних наук польових експериментів, а також у практичному характері досліджень. Напрацювання науковця використав уряд Індії для профілактики анемії, поширеної серед бідного населення країни (урядова програма з субсидіювання солі, збагаченої залізом і йодом). Висновки А. Банерджі стали підґрунтям індійської програми «Reed India», спрямованої на покращення навичок читання дітьми. У програмі взяли участь понад 34 млн дітей (2019, оцінка). Залучення до шкіл додаткових вчителів і волонтерів сприяло підвищенню рівня грамотності.
Досвід А. Банерджі дав поштовх до використання в суспільних науках рандомізованих досліджень (до того були поширені переважно в природничих студіях, насамперед у медицині доказовій).
2013 Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун запросив А. Банерджі до групи експертів, які займалися оновленням Цілей розвитку тисячоліття на період після 2015.
Нагороди
2004 обраний членом Американської академії мистецтв і наук.
Лауреат Нобелівської премії з економіки (2019) разом з економістами Е. Дюфло та М. Кремером за «експериментальний підхід до вирішення проблеми глобальної бідності», премії Б. Хармса Кільського інституту світової економіки (2014) та інших премій.
2020 здобув почесний ступінь доктора літератури (еквівалент «доктора філософії») Університету Калькутти.
Додатково
Дослідження А. Банерджі та Е. Дюфло спростували гіпотезу, що бідні люди недостатньо харчуються і їм потрібно більше калорій. З’ясовано, що проблемою є не кількість калорій, а нестача мікроелементів, яка впливає на рівень захворюваності. Бідні значну частку доходів можуть витрачати на тютюн і алкоголь. Коли з’являються додаткові кошти, за них купують не більш поживні, а дорожчі, смачніші і часто шкідливі продукти. Бідні живуть сьогоднішнім днем і не думають про майбутнє. Одноденним вигодам віддають перевагу над питаннями, які мають довгострокову перспективу, наприклад, вакцинація, пенсійні заощадження тощо.
Банерджі та Дюфло вивчали стимули для вакцинації на прикладі бідних районів Індії. Довели нераціональність поведінки населення, яке відмовляється від доступних і безкоштовних вакцин, при цьому вимушене витрачати значні кошти на лікування. Науковці виявили, що позиція лідерів думки в місцевих общинах має більший вплив, ніж просте інформування чи агітація. Інше дослідження лабораторії Банерджі засвідчило зростання рівня вакцинації дітей від поліомієліту із запровадженням невеликих стимулів для батьків у поєднанні з доступністю послуг.
Праці
- У с п і в а в т. — Poor Economics: A Radical Rethinking of the Way to Fight Global Poverty. New York : Public Affairs, 2012. 320 p.
- Good Economics for Hard Times. New York : Public Affairs, 2019. 403 p.
- У к р. п е р е к л. — Економіка бідності. Як звільнити світ від злиднів. Київ : Наш формат, 2017. 312 с.
- Дієва економіка для важких часів. Київ : Наш формат, 2021. 416 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Банерджі, Абгіджіт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Банерджі, Абгіджіт (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.02.2022
_(cropped).jpg){kind=link}