Бандикутоподібні

Бандику́топоді́бні (Peramelemorphia) — ряд ссавців інфракласу сумчастих.

Таксономія і характеристика

У сучасній фауні Австралазії ряд бандикутоподібних налічує 2 родини, 7 родів та 22 види. До складу ряду входять також кілька таксонів (видів, родів, родин) викопних тварин. Їхні скам’янілості виявлені в Австралії. Знахідки датовані олігоценом. Голова й тулуб завдовжки 15–56 см, хвіст 10–34 см, вага від 100 г (Microperoryctes murina) до 5 кг (Peroryctes broadbenti). Для ссавців ряду характерний статевий диморфізм, властивий більшим за розміром видам і значно менше виражений або відсутній у дрібних ссавців ряду. Самці за розмірами можуть бути більшими. Тіло компактне, шия коротка, мордочка витягнута. Вуха у представників родини бандикутових невеликі, у видів родини білбових — великі, схожі на кролячі. Зубна формула: 4–5/3, 1/1, 3/3, 4/4=46–48. Хвіст середньої довжини, не чіпкий. Задні кінцівки видовжені, з найбільшим четвертим пальцем. Волосяний покрив може бути як грубим, так і м’яким, переважно зверху темніший, а знизу світліший. У деяких видів є смуги на верхніх частинах тіла. Самиці мають добре розвинені сумки, що відкриваються назад.

Поведінка

Бандикутоподібні — наземні тварини, які живуть поодинці й ведуть нічний спосіб життя. Бандикутові вдень сплять у гніздах із гілок, трави й листя, розміщених між коренями дерев, у порожнистих стовбурах, у гущавині, чи в занедбаних норах інших тварин. Білбові вдень сплять у норах до 3 м завглибшки. Бандикутоподібні — комахоїдно-всеїдні; поживою для них є дрібні тварини (насамперед комахи, також черв’яки, равлики, дрібні хребетні), плоди, насіння, іноді гриби. Передні лапи мають сильні вигнуті кігті, які разом із видовженою мордочкою необхідні тваринам для викопування поживи з ґрунту. Білбовим вони потрібні ще й для викопування власних нір, яких може бути кілька в межах домашньої ділянки. Види, що живуть у теплих регіонах, можуть розмножуватися будь-якої пори року. Період вагітності дуже короткий, у деяких видів — лише 12,5 діб. Народжується до 8 дитинчат, найчастіше 2–4. Тривалість життя становить кілька років; білбі або бандикут кролячий з родини бандикутових у неволі може досягати 10-річного віку.

Поширення

Поширені в Австралії, на о. Нова Гвінея і навколишніх островах. Різні види займають різні середовища проживання від низинних дощових лісів чи заболочених лук до сухих пустищ і субальпійських лук.

Загрози й охорона

Із 21 виду наведеного на вебсайті Міжнародного союзу охорони природи 6 є уразливими (VU), 3 — під загрозою вимирання (EN), для 1 — даних недостатньо (DD), 2 — вимерли після 1500 року. Основними загрозами є порушення середовища проживання, інтродуковані хижаки (здебільшого лисиці й коти), пожежі, надмірне полювання (зокрема на о. Нова Гвінея).

Література

  1. Walker's Mammals of the World : in 2 vol. / Ed. by R. M. Nowak. 6th ed. Baltimore : Johns Hopkins University Press, 1999. Vol. 1. 836 p.
  2. Vaughan T., Ryan J., Czaplewski N. Mammalogy. 6th ed. Burlington : Jones & Bartlett Learning, 2013. 756 p.
  3. Харчук С., Загороднюк І. Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви // Geo & Bio. 2019. № 17. С. 85–115.
  4. Explore Current Mammalian Taxonomy // American Society of Mammalogists Mammal Diversity Database. URL: https://www.mammaldiversity.org/taxa.html
  5. Frens K. Peramelemorphiabandicoots and bilbies // Animal Diversity Web. URL: https://animaldiversity.org/accounts/Peramelemorphia/
  6. Peramelidae // IUCN Red List of Threatened Species. URL: https://www.iucnredlist.org/search?taxonomies=101268&searchType=species
  7. Thylacomyidae // IUCN Red List of Threatened Species. URL: https://www.iucnredlist.org/search?taxonomies=100969&searchType=species

Автор ВУЕ

С. В. Харчук


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Харчук С. В. Бандикутоподібні // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бандикутоподібні (дата звернення: 10.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
26.05.2022

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶