Бам і його культурний ландшафт

Бам і його культу́рний ландша́фт (англ. Bam and its Cultural Landscape, араб. بامومشهدهاالثقافي‎) — історико-культурний комплекс, розташований у місті Бам (провінція Керам, Іран). Пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 2004).

Історична довідка

Бам розташовано в оазі на південній околиці іранського високого плато, в центрі долини, оточеної горами Кафут і Джебаль-е-Барезі. За горами — велика пустеля Деште-Лут. Місто Бам та долина утворюють культурний ландшафт.

Археологічні знахідки датують початком 2 ст. до н. е. Життя у цій місцевості стало можливим завдяки системі підземних каналів «канат». Точної дати виникнення міста Бам немає. Ймовірно, перший форт в оазі збудовано за часів династії Ахеменідів. Під час правління парфянської династії Аршакідів (247 до н. е. – 224 н. е.) цей форт розширено.

212 форт захопив цар Арташир (224–241) — засновник династії Сасанідів; за часів правління цієї династії зміцнені старі укріплення та побудовані нові стіни, у місті знаходився зороастрійський храм вогнепоклонників (див. Зороастризм).

Після арабського завоювання (645) Бам, завдяки розташуванню на Великому Шовковому шляху, перетворився на центр транзитної торгівлі між Китаєм, Індією, Пакистаном і Середземномор’ям та Європою.

В 11 ст. Бам увійшов до складу тюркської держави сельджуків, з 12 ст. став резиденцією принца-спадкоємця султана Кермана.

Наприкінці 14 ст. Бам був завойований військами еміра Тимура (1370–1405). У 16 ст. місто перейшло під владу іранської шахської династії Сефевідів за часів правління якої відбулося основне будівництво фортеці.

1722 Бам захопили та пограбували війська афганського (гільзайського) еміра Махмуда (1722–1725). Місто перебувало в запустінні майже сто років. Гільзайські хани зберігали владу над Бамом до початку 19 ст.

1841 Бам став центром повстання секти ісмаїлітів (див. Ісмаїлізм).

Наприкінці 19 ст. в офіційних документах Бам стали називати містом (до цього — «фортеця», «замок» або «селище»). Зростаюча присутність військових у стінах Бама та встановлений ними режим призвели до розселення цивільних мешканців за межами фортечних укріплень.

1900 розпочато будівництво нового міста Бам.

1953 старе місто визнано історичною пам’яткою національного значення, розпочато археологічні розкопки. З 1973 відновлювали архітектурні споруди. Після Ісламської революції 1979 Арг-е-Бам перейшов у відання Організації культурної спадщини Ірану.

26.12.2003 у 5 годин 26 хвилин за місцевим часом у Бамі стався потужний землетрус. Було зруйновано 70 % будівель (зокрема фортецю Арг-е-Бам та 80 % фортечного муру), загинуло 26 200 осіб.

Відновлюючи Бам після землетрусу, його центр змістили щодо старого міста на південний захід.

Характеристика

Бам і його культурний ландшафт — яскравий приклад укріпленого міста середньовічного Ірану, побудованого у специфічній техніці саману з використанням шарів глини, висушених на сонці неопалених цеглин (хешт) і сухих пальмових листків, а також склепінних та куполоподібних конструкцій.

Центральний елемент Бама і його культурного ландшафту — цитадель Арг-е-Бам (площа приблизно 180 000 м2).

Цей архітектурний комплекс містить такі споруди:

  • фортецю Калех Дохтар («Дівочу фортецю»), збудовано приблизно 7 ст.;
  • укріплення — сухий рів, стіни висотою 6–7 м і довжиною 1815 м, 38 дозорних веж та 4 воріт, будували та оновлювали у 7–17 ст.;
  • мавзолей Емамза де Зейда, 11–12 ст.;
  • мавзолей Емамзаде Асир, 12 ст.;
  • мечеть Джамі — заснована 866–903, перебудована 15 ст.;
  • вежу Чахар-Фасл («чотирьох сезонів», її обдуває вітер, який змінює напрямок чотири рази на рік);
  • «Крижаний палац» — унікальну гідротехнічну споруду, в якій виробляли та зберігали лід;
  • зурхану (гімнастичний зал);
  • караван-сарай;
  • казарми;
  • млин;
  • криницю глибиною близько 40 м;
  • стайню на 200 коней;
  • близько 400 житлових будинків;
  • Хосейн — ритуальну будівлю для скорботи за імамом Хусейном;
  • мавзолей астронома Мірзи Наїма (усі — 17 ст.);
  • єврейський квартал;
  • історичні системи зрощення (канати), що простягаються на південний схід від Арг-е-Бама.

Значення

Бам і його культурний ландшафт, що зберігає потужну систему древніх канатів, поселень та фортів як матеріальних пам’яток розвитку торгового міста в пустельному середовищі, є цікавим свідченням взаємодії людини й природи у Центральній Азії.

2004 Бам та його культурний ландшафт внесли до списку об’єктів всесвітньої спадщини, а також до списку об’єктів Всесвітньої спадщини, що перебувають під загрозою зникнення. 2013 завдяки зусиллям уряду Ірану в відновленні пошкоджених землетрусом будівель Бама його видалили з «тривожного списку» об’єктів.

Додатково

1880 іранський міністр закордонних справ, принц Фіруз Мірза (1818–1886) зазначив, що на території цитаделі проживають тільки військові.

1976 цитадель Бама використовували як основне місце зйомок фільму «Пустеля Тартарі» (режисер Валеріо Зурліні).

Література

  1. Fallahi A. Lessons Learned from the Housing Reconstruction Following the Bam Earthquake in Iran // Australian Journal of Emergency Management. 2007. Vol. 22 (1). P. 26–35.
  2. World Heritage Committee Removes the Iranian World Heritage site of Bam and Its Cultural Landscape from Danger Listing // UNESCO. 2013. URL: http://whc.unesco.org/en/news/1031/
  3. Аверьянов Ю. Иран — разрушая стереотипы. Крепость Бам // Вокруг света: Мир путешествий. URL: http://vokrugsveta.com/index.php?option=com_content & task=view&id=779&Itemid=99&limit=1&limitstart=0
  4. Bam and Arg-e-Bam, Iran // Auroville Earth Institute. URL: http://earth-auroville.com/bam_and_arg_e_bam_en.php
  5. Bam and Its Cultural Landscape // UNESCO. URL: http://whc.unesco.org/en/list/1208

Автор ВУЕ

А. О. Сошніков

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Сошніков А. О. Бам і його культурний ландшафт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бам і його культурний ландшафт (дата звернення: 16.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
16.06.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ