Бамія
Ба́мія їстівна́, о́кра, гібі́ск їстівни́й (Abelmoschus esculentus) — вид рослин родини мальвових; тропічна або субтропічна овочева культура.
Зміст
Історична довідка
Бамія їстівна — культивована рослина, точне походження якої невідоме, здебільшого його пов’язують із Південною та Південно-Східною Азією, звідки походить рід бамія. Батьківщиною вважають тропічну Африку (Ефіопія, Судан, північно-східні країни), де її культивували протягом століть. Відомо, що бамію вирощували в Стародавньому Єгипті ще за 2 тис. до нашої ери.
Таксономія і характеристика
З 2009 всі види роду абельмош (Abelmoschus), включно з бамією їстівною, були віднесені Групою з філогенії покритонасінних рослин до роду гібіск родини мальвових. Завдяки результатам подальших досліджень було доведено самостійність роду абельмош або бамія. Трав’яна однорічна рослина заввишки від 20–40 см (карликові сорти) до 2 м (високорослі форми). Стебло товсте, соковите, гіллясте, опушене жорсткими волосками. Листки черешкові, пальчастолопатеві, лопаті вузькі, довгі, 25 см завдовжки. Листкові пластинки по краю пилчасті, основа клино- або серцеподібна, черешок до 30 см завдовжки. Прилистки довгі, до 15 мм, ниткоподібні, густоопушені жорсткими волосками. Квітки до 8 см в діаметрі, квітконіжка 1–4 см завдовжки, міцна, при плодах потовщена. Чашолистки 3–4 см завдовжки, пелюстки — 7–8 см, жовті, по центру фіолетові. Плід — коробочка 14–20 см завдовжки, опушена притиснутими волосками, еліптична до вузькоеліптичної.
Географічне поширення та екологія
Поширена в країнах Південної Європи, Америки, Африки, Азії. Культура тепло- та світлолюбна, тому її вирощують частіше в південних районах. У природі види роду бамія збереглися на Антильських островах. Серед видів роду бамія є 3, які вважають природними для тропіків Старого Світу (палеотропіків), 2 види трапляються на цих територіях як у природі, так і в культурі, а також 2, серед яких і бамія їстівна — лише в культурі. У тропіках Нового Світу ці види також культивують, подекуди вони дичавіють і натуралізуються (див. Натуралізація), через що їх заносять до переліків інвазійних чужорідних рослин.
Додатково
В Україні можна отримувати хороші врожаї бамії. Ніжні зелені плоди постійно з’являються в пазухах листків протягом всього літа. Смак у плодів ніжний, подібний до справжньої спаржі. Дієтичну м’якоть та незріле біле насіння використовують для приготування гарячих страв і маринування. Види роду бамія, які культивують як овочеві рослини, надзвичайно популярні в Європі й Азії, Америці, африканських країнах, як компонент фітнес-меню і справжні овочеві делікатеси. Плоди культивованих видів роду бамія здебільшого називають стручками, хоча морфологічно тип плодів цих рослин — коробочка. Вирощують бамію з насіння, квітування і плодоношення починається за 60–65 днів після сходів і триває до настання холодів. Рослини бамії їстівної витримують заморозки до -2 °С.
Література
- Позняк О. В., Харицкий М. В., Маленко А. М. Бамія (гібіск їстівний). Ніжин : ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. 28 с.
- Кір’ян В. М., Глущенко Л. А., Богуславський Р. Л. Генофонд рослин Лісостепу України // Генетичні ресурси рослин. 2018. № 23. С. 11–31.
- Durazzo A., Lucarini M., Novellino E. et al. Abelmoschus esculentus (L.): Bioactive Components' Beneficial Properties—Focused on Antidiabetic Role—For Sustainable Health Applications // Molecules. 2019. № 24 (1). P. 1–13. URL: https://www.mdpi.com/1420-3049/24/1/38
- Машталер О., Луценко А., Мікуліч Л. Дослідження біоекологічних характеристик та фенологічних особливостей деяких сортів виду Abelmoschus esculentus (L.) Moench в умовах Вінницької області // Біологія та екологія. 2021. Т. 7. № 2. С. 91–97.
- Elkhalifa A., Alshammari E., Adnan M. et al. (2021). Okra (Abelmoschus esculentus) as a Potential Dietary Medicine with Nutraceutical Importance for Sustainable Health Applications // Molecules. 2021. № 26 (3). P. 1–21. URL: https://www.mdpi.com/1420-3049/26/3/696
Автор

Покликання на цю статтю: Зав’ялова Л. В. Бамія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бамія (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.10.2022