Балти

Ба́лти — представники народів, які розмовляють мовами балтійської групи (див. Балтійські мови) балто-слов’янської гілки індоєвропейських мов.

Балти населяють територію сучасних Литви й Латвії, розмовляють литовською, латиською та латгальською мовами (відповідно до законодавства Латвії латгальська мова — літературний варіант латиської мови). Деякі лінгвісти вважають окремою балтійською мовою жемайтську, проте зазвичай її класифікують як наріччя литовської мови.

У ранньому середньовіччі балти населяли значну територію за межами їхнього сучасного ареалу. Зокрема, балтійські племена заселяли південне й південно-східне узбережжя Балтійського моря (територія сучасної Польщі й Калінінградської області Росії), більшу частину території сучасної Білорусі та всіх прикордонних із нею областей Росії.

У 9–10 ст. низка балтських племінних союзів — голядь (південь сучасних Московської області, Калузька й Смоленська області), курші (захід сучасних Литви й Латвії), ятвяги (межиріччя річок Західний Буг, Нарва й Німан) і литва (басейн р. Вілії, середня й верхня течія р. Німану й середня течія р. Західного Бугу) — визнавала зверхність давньоруських князів і сплачувала їм данину (згадано в «Повісті минулих літ»).

Слов’яни остаточно асимілювали балтійські племена на території сучасних Польщі, Білорусі й Росії (крім пруссів у сучасній Калінінградській області) у пізньому середньовіччі (до 15 ст.). Німецькі хрестоносці (див. Тевтонський орден) підкорили племена пруссів у 13 ст. З кінця 13 ст. розпочався інтенсивний процес асиміляції пруссів німцями. Останні відомі носії прусської мови померли під час епідемії чуми 1709–1711.

Існування балтійських племен далеко за межами сучасних Литви й Латвії засвідчено впливом балтійського субстрату на слов’янські мови (передусім на білоруську) і численними топонімами балтійського походження в Польщі, Білорусі, Росії (Курська, Брянська, Смоленська, Калузька, Тульська, Московська, Новгородська і Псковська області) й Україні (Київська, Житомирська й Чернігівська області).

Література

Gimbutas M. The Balts. London : Thames and Hudson, 1963. 286 p.
Денисова Р. Антропология древних балтов. Рига : Зинатне, 1975. 403 с.
Bojtár E. Foreword to the Past. A Cultural History of the Baltic People. Budapest : Central European University Press, 1999. 350 p.
Рудич Т. О. Балти на території України за доби Київської Русі. Антропологічний аспект // Археологія і давня історія України. 2020. Вип. 2. С. 416–423.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Балти // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Балти (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 13.09.2023