Балей, Степан Володимирович

Бале́й, Степа́н Володи́мирович (справжнє ім’я — Стефан-Максим; пол. Baley, Stefan; 04.02.1885, с. Великі Бірки, тепер смт Тернопільського району Тернопільської області, Україна — 13.09.1952, м. Варшава, Польща) — філософ, психолог, лікар, педагог, доктор філософії (з 1911), доктор медицини (з 1923), член Наукового товариства імені Т. Шевченка (з 1917), Варшавського наукового товариства (з 1945), Польської Академії наук (з 1952).

Балей, Степан Володимирович (Baley, Stefan)
Справжнє ім’я	Стефан-Максим
Народження	1885
Місце народження	Великі Бірки
Смерть	1952
Місце смерті	Варшава
Місце поховання	Повонзківське кладовище
Alma mater	Львівський національний університет імені Івана Франка
Напрями діяльності	філософ, психолог, лікар, педагог

Життєпис

Народився у сім’ї вчителів. 1903 закінчив гімназію у м. Тернополі, 1907 — філософський факультет Львівського університету (тепер Львівський національний університет імені Івана Франка). 1908 склав державний екзамен на вчителя середньої школи. Навчався 1912–1914 у Берлінському університеті (тепер Берлінський університет імені Гумбольдта) та Паризькому університеті.

Працював у державних гімназіях з українською мовою викладання в містах Перемишлі (1908, вересень 1912), Тернополі (1908–1910), Львові (1910–1912, 1915–1927); викладав руську (українську) та польську мови; в окремі роки — латинську та німецьку мови; математику, фізику і пропедевтику філософії (з розділами з психології та логіки).

1921-1923 викладав у Таємному українському університеті (м. Львів).

Викладацьку діяльність 1923–1927 поєднував з лікарською практикою у Крайовому загальному шпиталі у Львові (тепер Обласна клінічна лікарня), у відділенні нервових і психічних захворювань, а також із приватною лікарською практикою.

З 1928 до кінця життя — завідувач кафедри педагогічної психології Варшавського університету. Водночас очолював Варшавську міську психотехнічну лабораторію (1928–1934). З 1929 співпрацював як експерт з дитячої психології зі Слідчим управлінням у Варшаві. 1934 викладав психологію виховання на педагогічному факультеті Вільного Польського університету (тепер не існує). З 1936 очолював Педагогічний інститут Спілки польських учителів. Перед Другою світовою війною керував Центром психологічних досліджень Міністерства юстиції. Під час нацистської окупації працював у Варшавському підпільному університеті.

У повоєнний час долучився до розбудови польської психологічної освіти. 1947 став першим стипендіатом спільного проекту ЮНЕСКО і фонду «Ротарі». Один із членів-засновників Польського психологічного товариства та його відділення у Варшаві (з 1949).

Після нетривалої хвороби раптово помер. Похований на Повонзківському кладовищі (Старі Повонзки) у м. Варшаві.

Наукова діяльність

Наукові погляди формувалися під впливом філософської традиції К. Твардовського. Під його керівництвом Балей написав дисертацію «Про потребу реконструкції поняття психологічної основи почувань» (1911). Досліджував індивідуальний процес поступальних змін у психіці людини на стадії дитинства і дозрівання. Висунув ідею іманентно-природного характеру процесу формування психіки людини; сформував концепцію психофізичної цілісності процесу становлення та розвитку особистості. З’ясовував можливості інтенціонального (див. Інтенціональність) формування психічних явищ та їхню роль у виховних діях. Виокремив спеціальну галузь психології загальної — виховну (педагогічну психологію). Описав патологію соціальну, її вплив на суспільство, розглянув діяльність наукових осередків, які вивчали джерела цього явища і способи його профілактики. Вивчав вплив матеріальних умов життя на психіку людини та процес руйнації сімейного життя.

Науковий доробок Балея охоплює різноманітні галузі знання: психологію гендерну; психологію експериментальну, психотехніку; загальну психологію; соціально-філософську антропологію; психологію дитини, віку дозрівання; психологію кримінальну; психологію мистецтва; психологію особистості; педагогічну психологію; психологію розвитку; психологію самопізнання та самовиховання, психологію самоосвіти; психологію соціальну; філософію, історію філософії, філософію освіти та виховання, філософію війни.

Нагороди та визнання

Нагороджений Офіцерським хрестом ордена Відродження Польщі (1951). Іменем Балея названо вулиці в містах Польщі.

Праці

Про поняттє психольоґічної основи почувань // Записки Наукового товариства імені Шевченка. 1911. Т. 105. Кн. 5. С. 116–147.
З психольоґії творчости Шевченка. Львів : Шляхи, 1916. 91 с.
Нарис психольоґії. Львів; Київ : Нові шляхи, 1922. 142 с.
Нарис льоґіки. Львів : Наукове Товариства імени Шевченка, 1923. 52 с.
Psychologja wieku dojrzewania. Lwów; Warszawa : Książnica-Atlas, 1931. 264 p.
Osobowość. Lwów : Nakładem “Lwowskiej Biblioteczki Pedagogicznej”, 1939. 36 p.
Zarys psychologji w związku z rozwojem psychiki dziecka. Lwów; Warszawa : Książnica-Atlas, 1935. 424 p.
Drogi samopoznanie. Kraków : Wydawnictwo Księgarni «Wiedza, Zawód, Kultura», 1946. 173 p.
Psychologia wychowawcza w zarysie. 3 wyd. Warszawa : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1958. 415 p.
Wprowadzenie do psychologii społecznej. Warszawa : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1959. 226 p.

Література

Верніков М. М. Життя і наукова діяльність академіка Степана Балея // Балей Б. Зібрання праць : у 5 т. Львів; Одеса : Cogito, 2002. Т. 1. 487 с.
Гончаренко О., Іваник С., Малецький В. та ін. Степан Балей у світлі провідних філософських напрямів ХХ століття. Львів : ПП «Арал», 2014. 360 с.
Honcharenko O. Koncepcja samopoznania Stefana Baleya // Studia z Historii Filozofii. 2016. № 6 (4). P. 85–98.
Фаненштель Н. Концепція виховання Степана Балея: з турботою про становлення особистості // Польські студії. 2017. Т. 10. С. 164–183.
Малецький В. Мотиви соціально-філософської антропології в працях Степана Балея. Одеса : Астропринт, 2020. 224 с.

Автор ВУЕ

О. А. Гончаренко, Н. В. Фаненштель

Покликання на цю статтю: Гончаренко О. А., Фаненштель Н. В. Балей, Степан Володимирович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Балей, Степан Володимирович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 31.08.2021