Базофілія
Базофілі́я (від лат. basis — основа, з грец. βάσις — крок, хода, стопа і грец. φιλέω — любити) — багатозначний термін.
1) У біології (гістології) описує здатність структурних елементів клітин і тканин фарбуватися осно́вними (лужними) барвниками на гістологічних препаратах під світловим мікроскопом. Найчастіше використовують такі барвники: гематоксилін, який фарбує базофільні структури (див. Базофіли) в синьо-фіолетовий колір, кармін — у світло-червоний, сафранін — у темно-червоний, азур — у синій. Базофільними структурами в клітинах є нуклеїнові кислоти (здебільшого рибонуклеїнові кислоти), рибосоми, ядро клітинне, гранули базофільних гранулоцитів. Високий вміст базофільних структур свідчить про інтенсивний біосинтез білків. Базофілія властива тканинам, які перебувають на стадії активного росту, зокрема тканинам пухлин.
2) У медицині — анормальне збільшення кількості базофілів у крові, що спостерігають за мікседеми, виразкового коліту, певних типів анемії та інших станів. Інша назва — базофільний лейкоцитоз.
Література
- Ілюстрований медичний словник Дорланда : у 2 т. / Ред. П. Джуль, Б. Зіменковський. Львів : Наутілус, 2003. 1354 с.
- Seal I., Sil S., Das A. et al. Assessment of Toxicity and Genotoxic Safety Profile of Novel Fisetin Ruthenium-p-Cymene Complex in Mice // Toxicological Research. 2023. № 39. P. 213–229. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s43188-022-00158-w
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Прилуцький М. К. Базофілія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Базофілія (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.06.2023
