Багірмі королівство
Багі́рмі королі́вство, Султанат Багірмі (фр. Royaume du Baguirmi, Sultanat du Baguirmi) — держава, що існувала в Центральній Африці (на південний захід від о. Чад) з кінця 15 — початку 16 ст. до 1897.
Історична довідка
Упродовж першого століття існування країна була державним утворенням у формі племінного союзу. У 16 ст. на землях Багірмі поширився іслам, який наприкінці 16 ст. став державною релігією, у цей період у країні відбулася поступова централізація влади. У 17–18 ст. (з перервами) Багірмі перебувала у васальній залежності від держави Борну, яка існувала на території сучасних Чаду, Нігеру та Нігерії. У 18–19 ст. територією Багірмі йшов експорт рабів, слонової кістки, шкір тварин і бавовни (переважно караванними шляхами далі через Лівію до Середземного моря).
У середині 19 ст. економіка Багірмі почала занепадати (значною мірою внаслідок природних причин — посух і епідемій). У 1860-х вона була об’єктом експансії султанату Вадаї, потрапивши під його контроль у 1870-х. Від 1897 Багірмі стала протекторатом Франції під приводом захисту держави від султанату Вадаї. На території Багірмі 1900 засновано французьке місто Форт-Ламі (тепер м. Нджамена, межує з регіоном Шарі-Багірмі, але не входить до його складу). 1900 держава Багірмі увійшла до складу французької колонії Військові території та протекторати Чаду, а 1920 — до Французької Екваторіальної Африки. При цьому Багірмі зберігала внутрішню автономію, а династія мбангів (султанів) Багірмі не переривалася.
Після проголошення незалежності Чаду (1960) Багірмі увійшла до його складу, зберігши внутрішню племінну автономію. Султанат Багірмі продовжує існувати в межах регіону Шарі-Багірмі як племінна держава, інтегрована в державну систему Чаду під владою династії мбангів Багірмі. Султани (мбанги) Багірмі та члени султанської родини традиційно обіймають важливі урядові та військові посади в Чаді.
Характеристика
Верховні правителі (королі, султани) Багірмі послуговувалися титулом «мбанг». Столицею Багірмі було м. Масенья (тепер адміністративний центр регіону Шарі-Багірмі в Чаді). Основне населення держави становив народ багірмі, який говорить однойменною мовою.
Територія Багірмі змінювалася, здебільшого вона обмежувалася південною частиною сучасного Чаду. В окремі періоди охоплювала також прикордонні землі теперішньої Центрально-Африканської Республіки.
Відповідно до усної традиції народу багірмі, його предки мігрували на територію держави Багірмі зі сходу. Мова багірмі належить до центральносуданських мов у складі ніло-сахарської макросім’ї. Найближчі до неї мови поширені в Судані далеко на схід від ареалу поширення багірмі.
Література
- Lebeuf A. Boum Massénia, capitale de l'ancien royaume du Baguirmi // Journal des Africanistes. 1967. T. 37. № 2. P. 215–244. URL: https://www.persee.fr/doc/jafr_0037-9166_1967_num_37_2_1422
- Lebeuf A. L'ancien royaume du Baguirmi // Mondes et Cultures. 1978. T. 38. № 3. P. 437–443.
- N'Gare A. Le royaume du Baguirmi (XVe–XXe siècles) // Hemispheres. 1997. № 11. P. 27–31.
- Encyclopedia of African History : in 3 vol. New York : Taylor & Francis, 2005. Vol. 1. P. 119.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Багірмі королівство // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Багірмі королівство (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.06.2023
