Багауди

Багау́ди, бакауди (лат. bagaudae, імовірно від кельт. baga — боротьба) — учасники низки селянських повстань 3–5 ст. у Галлії (північно-західна частина) й Іспанії (північно-східна частина).

Охоплені повстанням багаудів регіони були найменш романізованими частинами відповідних провінцій заходу Римської імперії. Рух багаудів розвинувся в умовах послаблення імперської влади під час так званої кризи 3 ст. із частими змінами так званих «солдатських імператорів» (235–284).

Соціальний статус осіб, які брали участь у повстанні, не був сталим. Серед них, імовірно, були як збіднілі вільні селяни, так і раби-втікачі й дезертири з римських легіонів. Римські автори, які згадують про багаудів [зокрема історик Аврелій Віктор (4 ст.) і богослов Сальвіан Марсельський (5 ст.)], характеризують їх як розбійників. Імовірним приводом для виступів багаудів було зростання податкового тягара.

Перші повстання багаудів почалися в 230–240-х. Перше масштабне повстання, що привернуло увагу центральної влади, відбулося у 284–285 під проводом Енея Сальвія Аманда й Еліана. Його жорстоко придушили війська імператора Максиміана (співправителя Діоклетіана) у 286, стративши всіх повстанців, які оборонялися у фортеці (тепер на території комуни Сен-Мор-де-Фоссе, передмістя м. Парижа).

Наступна хвиля повстань багаудів розпочалася в 430-х у Галлії; в 440-х поширилася на Іспанію. Останні осередки повстанців придушив король вестготів Аларіх ІІ наприкінці 5 ст. в Іспанії.

Джерело

León J. C. S. Les sources de l'histoire des Bagaudes : traduction et commentaire. Besançon : Université de Franche-Comté, 1996. 200 p.

Література

León J. C. S. Las Bagaudas, rebeldes, demonios, mártires: revueltas campesinas en Galia e Hispania durante el Bajo Imperio. Jaén : Universidad de Jaén, 1996. 168 p.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Багауди // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Багауди (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.12.2023