Багатті, Белларміно

Белларміно Багатті

Баґа́тті, Камі́лло Беллармі́но (італ. Bagatti, Camillo Bellarmino; 11.11.1905, м. Ларі, тепер муніципалітет Кашіана-Терме-Ларі, пров. Піза, Італія — 07.10.1990, м. Єрусалим, Ізраїль) — археолог, історик релігії, священик-францисканець, член адміністративного округу-кустодії Охоронців Святої землі (лат. Custodia Terrae Sanctae) в Палестині.

Багатті, Белларміно

(Bagatti, Bellarmino)

Народження 11.11.1905
Місце народження Ларі, Італія
Смерть 07.10.1990
Місце смерті Єрусалим, Ізраїль
Місце поховання Єрусалим
Місце діяльності Італія, Ізраїль, Палестина, Йорданія
Напрями діяльності археологія, історія
Традиція/школа християнство, католицизм

Життєпис і діяльність

1928 висвячений у священики.

1934 завершив навчання у Папському інституті християнської археології в м. Римі. Цього ж року захистив дисертаційне дослідження з вивчення римських катакомб св. Коммоділли, отримав ступінь доктора християнської археології. Від 1935 працював професором францисканського науково-дослідного інституту та освітнього закладу Францисканські біблійні дослідження (Studium Biblicum Franciscanum, SBF) у м. Єрусалимі, протягом 1968–1978 був його очільником.

Досліджував описані в Біблії маршрути головних старозавітних і новозавітних персонажів, проводив археологічні розкопки на місцях поселень ранніх християн на територіях сучасних Ізраїлю, Палестинської автономії, Йорданії.

Під час Другої світової війни разом з іншими монахами-францисканцями італійського і німецького походження був інтернований британською владою до табору в Еммаус-Кубейбе.

1941 став одним із засновників книжкової серії «Велика колекція Францисканських біблійних досліджень» («SBF Collectio Maior»), присвяченій оприлюдненню наукових результатів археологічних розкопок. У 1951 — «Щорічника ФБД» («SBF Liber Annuus»), який видається дотепер і містить наукові доробки з християнської археології, біблійної лінгвістики, біблеїстики. З 1961 — «Малої колекції ФБД» («SBF Collectio Minor»), що присвячена результатам досліджень конкретних археологічних знахідок, текстових артефактів часів раннього християнства.

Серед основних археологічних експедицій і досліджень, у яких брав участь Багатті: катакомбні поховання св. Коммоділли (м. Рим, 1933–1934), Гора Блаженств на Святій землі (1936), церква Відвідин у селищі Ейн Карем (1938), селище аль-Кубейба (1940–1944), храм Різдва у м. Віфлеємі (1948), церква Сліз Господніх на Оливковій (Єлеонській) горі (1953–1955), м. Назарет (1954–1971), гора Кармель (1960–1961 рр.), монастирський комплекс на горі Небо (1935), яку, за біблійною традицією, вважають місцем поховання Мойсея, та селище Хірбет ель-Мухайят (у різні роки). За результатами розкопок видав понад 20 монографічних досліджень і декілька сотень наукових статей. Висловлені ним гіпотези стали предметом наукових дискусій.

Похований на францисканському цвинтарі на г. Сіон.

Праці

  • Excavations in Nazareth : in 2 vol. Jerusalem : Franciscan Printing Press, 1969.
  • The Church from the Circumcision; History and Archaeology of the Judaeo-Christians. Jerusalem : Franciscan Printing Press, 1971. 326 p.
  • Antichi villaggi cristiani di Galilea. Gerusalemme : Tipografia dei PP. Francescani, 1971. 333 p.
  • Alle origini della Chiesa : in 2 vol. Libreria Editrice Vaticana, 1982–1985.

Література

  1. Padre Bellarmino Bagatti: Francescano, Sacerdote, Archeologo. Firenze : Edizioni Custodia Terrasanta, 1991. 173 p.
  2. Studia Hierosolymitana : in onore di Р. Bellarmino Bagatti. Jerusalem : Franciscan Printing Press, 1982. 381 p.
  3. Un uomo di pace: padre Bellarmino Bagatti (1905–1990). Jérusalem : Custodia di Terra Santa, 2002. 251 p.

Автор ВУЕ

С. І. Присухін


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Присухін С. І. Багатті, Белларміно // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Багатті, Белларміно (дата звернення: 23.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
12.11.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ