Баварський національний музей у Мюнхені

Бава́рський націона́льний музе́й у Мю́нхені (нім. Bayerisches Nationalmuseum) — один із найбільших музеїв образотворчого, декоративно-ужиткового мистецтва та історії культури в Європі. Розташований у м. Мюнхені, Німеччина.

Історична довідка

Музей засновано 1855 за особистої ініціативи баварського короля Максиміліана ІІ як музей династії Віттельсбахів. Основу колекції складали предмети, пов’язані з історією Баварії та королівської династії, речі декоративно-ужиткового характеру. 12.10.1867 відкрито першу будівлю музею на вулиці Максиміліанштрассе, архітектор Едуард фон Рідель (1813–1885; тепер Німеччина).

З 1900 експозиції розташовано в приміщенні в стилі історизму на вулиці Принцрегентенштрассе, архітектор Габрієль фон Зейдль (1848–1913; тепер Німеччина). Три однаково розміщені споруди, з’єднані поперечними конструкціями, прикрашено індивідуальним фасадом у стилі німецького Відродження, бароко та рококо. Просторі експозиційні зали було тематично оформлено експонатами з відповідними меблями та декоративними виробами. Незважаючи на часткові переробки та модернізації, основну структуру концепції Г. Зейдля збережено дотепер.

Музей зазнав значних руйнувань під час Другої світової війни, але оригінальну колекцію з різних культурно-історичних епох у виставкових залах збережено. Реконструкцію музею розпочали одразу по закінченні війни.

1947 відкрито перші зали для відвідувачів, 1978 — завершено повну реконструкцію, під час якої збудовано нові приміщення для майстерень і студій.

Характеристика

Філіали

Баварський національний музей має філіали на території всієї Баварії:

  • Альпійський музей Кемптен (нім. Das Alpinmuseum);
  • Екуменічна колекція Гертруда Вайнхольда в старому палаці Шлейсгайм (нім. Ökumenische Sammlung Gertrud Weinhold im Alten Schloss Schleißheim);
  • Князівська скарбниця Турн-і-Таксис в Регенсбурзі (нім. Fürstliche Schatzkammer Thurn und Taxis);
  • Колекція предметів з історії та культури Східної та Західної Пруссії в старому палаці Шлейсхайм (нім. Sammlung zur Landeskunde Ost- und Westpreußens im Alten Schloss Schleißheim);
  • Мейсенська порцелянова колекція Фонду Ернста Шнайдера в палаці Люстхайм Обершлейсхайм (нім. Meißener Porzellan-Sammlung Stiftung Ernst Schneider in Schloss Lustheim);
  • Музей кераміки Обернцелль (нім. Keramikmuseum Obernzell);
  • Музей монастиря Асбасх у Роттальмюнстері (нім. Museum Kloster Asbach);
  • Палата мистецтв та цікавинок у замку Траусніц у Ландсхуті (нім. Kunst- und Wunderkammer Burg Trausnitz);
  • Франконська галерея у Кронаху (нім. Die Fränkische Galerie in Kronach);
  • Шкільний музей Іхенгаузена (нім. Schulmuseum Ichenhausen).

Колекція

В основі колекції художнє зібрання династії Віттельсбахів. У музеї експонують твори різних культурно-історичних епох від пізньої античності й Середньовіччя, Ренесансу, бароко, 19 ст. до стилю модерн. Окремо репрезентовані вузькопрофільні експозиції золотарства та зброї, музичних інструментів, порцеляни, слонової кістки, текстилю, що характеризують розвиток європейської історії та мистецтва.

  • Романський зал (перший поверх, зал 1).

Представлено кам’яні скульптури з монастиря Весбрунн (нім. Kloster Wessobrunn) із фрагментами первісного художнього оформлення. В експозиції є також дерев’яні фігури з груп розп’яття в Бамберзі, Кауфбойрені та Шонгау. Європейське мистецтво романського стилю демонструє скринька Святої Куніґунди з дерева, бронзи, слонової кістки та зубу нарвала, виготовлена в Скандинавії (бл. 1000). Мармурові леви з Райхенгалля підкреслюють важливу роль, яку альпійське передгір’я відігравало в розвитку мистецтва Баварії.

  • Зал готики (перший поверх, зали 2–17).

Містить найбільшу колекцію німецької скульптури доби пізнього середньовіччя. Значне місце займають твори Тільмана Ріменшнайдера (бл. 1460–1531; тепер Німеччина). Серед експонатів картини баварських майстрів 14 — початку 16 ст., роботи авгсбурзьких ткачів та меблярів. Готичний стиль представлений предметами зі слонової кістки, вітражним (див. Вітраж) мистецтвом, речами текстилю — єдиною відомою на сьогодні вишивкою символіки угорського ордену Дракона.

Період Відродження відображений творами мистецтва баварських митців: гобелени, картини, мініатюрні скульптури Конрата Мейта (бл. 1480 — після 1550; тепер Німеччина); медалі; дерев’яні моделі справжніх міст, що були створені майстрами на замовлення баварських королів. Окрасою колекції є «Мадонна» невідомого майстра із м. Зееона 1430.

  • Зал бароко та рококо (перший поверх, зали 21–31).

Серед експонатів ювелірні вироби, королівські меблі, годинники, зброя, мініатюри, музичні інструменти, окуляри, вироби зі слонової кістки та бронзові скульптури.

Вартісними є флорентійські бронзи родини Медичі та пастельна картина художниці Розальби Каррієри (1675–1757; тепер Італія).

У музеї зберігається найбільша у світі колекція баварської скульптури періоду рококо авторства Ігнаца Гюнтера (1725–1775; тепер Німеччина) та Йоганна Баптиста Штрауба (1704–1784; тепер Німеччина). Значне місце займають предмети з порцеляни виробництва Німфенбурга та Мейсена, рідкісні меблі з майстерні Авраама (1711–1793; тепер Німеччина) та Давида Рентгена (1743–1807; тепер Німеччина).

  • Мистецтво 19 ст. (другий поверх).

Представлено предмети з особистої колекції Віттельсбахів: подарунки Наполеона І, вази, вироби Німфенбурзької фарфорової мануфактури, алебастрові та бісквітні рельєфні скульптури Йоганна Петера Мельхіора (1747–1825; тепер Німеччина) та братів Еберхардів. «Чутлива німфа» Людвіга фон Шванталера (1802–1848, тепер Німеччина) є однією з найвідоміших сучасних мармурових скульптур на півдні Німеччини.

Колекція стилю модерн (див. Ар-нуво) складається з експонатів європейського та американського походження: посуду Е. Галле та братів Даумів, провідних представників школи Нансі; вітражних і мозаїчних виробів Л. К.Тіффані (1848–1933; США); ювелірних прикрас: роботи Рене Лаліка (1860–1945; Франція), Люсьєна Гайяра (1861–1942; Франція), Леопольда Гаутрайта (1865–1937; Франція) тощо.

Значення

Баварський національний музей у Мюнхені — культурно-освітня установа, що займається збереженням і популяризацією німецького мистецтва різних епох. Лауреат музейної премії Ради Європи 1988.

Література

  1. Das Bayerische Nationalmuseum 1855–2005: 150 Jahre Sammeln, Forschen, Ausstellen / Hrsg. von R. Eikelmann, I. Bauer. München : Hirmer, 2006. 873 p.
  2. Museen in Bayern: Ein Führer durch die bayerische Museumslandschaft. 6., völlig neu bearbeitete aufl. Berlin; München : Deutscher Kunstverlag, 2017. 212 p.
  3. Das Bayerische Nationalmuseum (офіційний сайт). URL: https://www.bayerisches-nationalmuseum.de/

Автор ВУЕ

Н. В. Бабкова

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Бабкова Н. В. Баварський національний музей у Мюнхені // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баварський національний музей у Мюнхені (дата звернення: 18.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
08.10.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ