Бабай Великий

Ба́бай Вели́кий (Ба́ввай; бл. 550, с. Бет-Айната, тепер пров. Анатолія, Туреччина — бл. 628, монастир Мар-Авраам, тепер не існує, Туреччина) — релігійний діяч, богослов, письменник, представник святоотцівської традиції Церкви Сходу (див. Ассирійська церква Сходу).

Бабай Великий

Народження бл. 550
Місце народження Бет-Айната
Смерть бл. 628
Місце смерті Мар-Авраам
Напрями діяльності богослов'я, церковне управління, реформування чернецтва
Традиція/школа східне християнство


Життєпис і погляди

Походив з родини персів, жив за часів Сасанідської імперії.

Навчався у християнській школі в м. Нусайбіні (тепер пров. Мардін, Туреччина), викладав.

Прийняв постриг у монастирі Мар-Авраам на г. Ізлі, поблизу м. Нусайбіна. У 604 став третім і останнім з відомих настоятелів цього монастиря. З ім’ям Бабая пов’язують реформування чернецтва, уведення суворої дисципліни, відновлення безшлюбності та аскетичного способу життя, вигнання частини монахів (причини конфлікту лишаються непроясненими) і подальший занепад монастиря.

За свідченням Фоми Маргського, після смерті католикоса Григорія (бл. 609) та в умовах заборони з боку шахіншаха Хосрова ІІ Парвіза (570–628) обирати нового предстоятеля фактично перебрав управління Церквою Сходу (спільно з архідияконом Мар Абою, до 628). Був уповноважений єпископами наглядати за монастирями північних провінцій. За його ініціативи були уславлені як святі екзегети і богослови Феодор Мопсуестійський, Діодор Тарський та Несторій (612).

Після смерті шахіншаха, на скликаному 628 Соборі відмовився від пропозиції очолити Церкву Сходу, залишився ченцем у монастирі, де невдовзі й помер.

Вцілілі монастирі 5 ст. на г. Ізла, Туреччина

Прихильник христологічного вчення Несторія, срямовував свої трактати проти Орігена, монофізитства, мессаліанства. Богословські погляди Бабая Великого (викладені головно у великій праці «Про єднання») про єдність двох іпостасей в Ісусі Христі здійснили вирішальний вплив на христологію Церкви Сходу. Був автором чи співавтором віросповідання персидських єпископів (612).

Апологет чіткого розмежування двох природ та двох іпостасей в Христі; вважав, що їх сполучення в одному «лиці» відбулося у момент благовіщення. Акцентував постійне перебування двох іпостасей у Христі, сполучення яких потрактовує «вільним і особистим», у єднанні без змішування. Обстоював цілковиту трансцендентність божества, через що Бог не може відчувати страждання. Спасіння людства вбачав можливим досягти винятково через людське єство Христа, яке обожнилося у воскресінні.

Аскетичні погляди Бабая Великого стали одним із головних джерел східносирійської аскетичної традиції.

Основні праці

За свідченнями митрополита Авдішо бар Бриха (пом. 1318), Бабай написав понад 83 книги, серед них — праці екзегетичного, догматичного, канонічного, гімнографічного, історіографічного змісту. До головних творів відносять: тлумачення на Святе Письмо (не збереглися), книгу релігійних гімнів, трактат про єднання двох природ в Ісусі Христі, коментарі до творів Євагрія Понтійського і промов Марка Монаха, правила для послушників, канони для монахів (зокрема «Про життя в досконалості»), історію Діодора Тарського та його наступників, «Ватиканський трактат», агіографічні праці тощо.

У трактаті «Про єднання» вперше викладає несторіанську богословську систему сирійською мовою, утверджує христологію антіохійської школи.

Джерела

  • Babai Magni. Liber de Unione / A. Vaschalde (еd.) : in 2 vols. Louvain : Imprimerie Orientaliste L. Durbecq, 1953.
  • Abramowski L., Goodman A. Nestorian Collection of Christological Texts : in 2 vols. Cambridge : Cambridge University Press, 1972.
  • Chediath G. Some Useful Counsels on the Ascetical Life by Mar Babai the Great // Studia Patristica. 1993. Vol. 25. P. 253–257.

Література

  1. Krüger P. Das Problem des Pelagianismus bei Babai dem Grossen // Orthodox Christianity. 1962. № 46. P. 77–86.
  2. Abramowski L. Babai der Grosse: Christologische Probleme und ihre Lösungen // Orientalia Christiana Periodica. 1975. Vol. 41.
    P. 290–343.
  3. Guillaumont A. Le témoignage de Babai le Grand sur les Messaliens // Orientalia Christiana Periodica. 1975. Vol. 205. P. 257–265.
  4. Brock S. The Christology of the Church of the East in the Synods of the Fifth to Early Seventh Centuries: Preliminary Considerations and Materials // Aksum Thyateira: a Festschrift for Archbishop Methodios of Thyateria and Great Britain. London : Thyateria House, 1985.
    P. 125–142.
  5. Chediath G. The Christology of Mar Babai the Great. Kottayam : Oriental Institute of Religious Studies, 1982. 228 р.
  6. Селезнёв Н. Н. Христология Ассирийской Церкви Востока: Анализ основных материалов в контексте истории формирования вероучения. Москва : Euroasiatica, 2002. 198 c.
  7. Kitchen R. A. Babai the Great // The Orthodox Christian World / A. Casiday (ed.). London; New York : Routledge, 2012. P. 237–243.
  8. Заболотный Е. Сирийское христианство между Византией и Ираном. Санкт-Петербург : Наука, 2020. 406 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Бабай Великий // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бабай Великий (дата звернення: 24.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
14.01.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ