БМП-1: українські модернізації
БМП-1: українські модернізації — модернізовані варіанти бойової машини піхоти БМП-1, створені українськими підприємствами від кінця 1990-х. Головні зусилля спрямовано на заміну застарілого комплексу озброєння більш ефективним і сучасним.
Зміст
Історична довідка
У Сухопутних військах Збройних Сил України (ЗСУ) до початку агресії Російської Федерації (РФ) 2014 БМП-1 вважали застарілими та безперспективними. У рамках курсу на скорочення ЗСУ та зменшення запасів військової техніки та озброєння ці машини відправлено на склади, звідки поступово розпродавали за кордон. Тому проєкти модернізації БМП-1 розробляли, орієнтуючись спочатку на зарубіжних споживачів.
На рубежі 1990-х — 2000-х запропоновано проєкт БМП-1У. Його створювали в рамках дослідно-конструкторської роботи «Бліндаж» у Науково-технічному центрі артилерійсько-стрілецького озброєння (м. Київ). Модернізація, не стосуючись двигуна, трансмісії та броньового (див. Броня) захисту, передбачала мінімальне удосконалення ходової частини (встановлення провідних коліс, гусениць і надгусеничних крил-поплавців від БМП-2). Основні зміни стосувалися комплексу озброєння. Замість старої башти встановлено уніфікований дистанційно керований бойовий модуль КБА-105 «Шквал», озброєний 30-мм автоматичною гарматою 2А72 (або її українським аналогом ЗТМ-1) із бойовим комплектом на 360 снарядів і 7,62-мм кулеметом ПКТ (або українським аналогом КТ-7,62) з боєкомплектом 2500 набоїв, 30-мм автоматичним гранатометом АГ-17 (або український аналог КБ-117; боєкомплект 116 гранат) та двома пусковими установками для ПТКР «Конкурс».
Уперше БМП-1У продемонстровано 24.08.2001 на параді в День Незалежності України в м. Києві (взяли участь 10 модернізованих машин). Усього на Житомирському бронетанковому заводі (ЖБТЗ) модернізували до рівня БМП-1У 30 бойових машин.
Подальшим розвитком БМП-1У став варіант БМП-1М (відомий також як «об’єкт 765УТБ»), уперше показаний у лютому 2011 на виставці в м. Абу-Дабі (Об'єднані Арабські Емірати). Головна його відмінність — удосконалений бойовий модуль КБА-105ТБ «Шквал-А», в якому ПТРК «Конкурс» замінено українським «Бар’єр» (дальність пуску ракети зросла з 2000 до 5000 м), оптико-телевізійний комплекс ОТП-20 замінено новим комплексом «Тандем-2», а також встановлено удосконалений стабілізатор озброєння СВУ-500-3Ц. БМП-1М пропонував ЖБТЗ на експорт. Партію машин продано Туркменістану.
Агресія РФ, що розпочалася у лютому 2014, зумовила швидке чисельне зростання ЗСУ. Для новосформованих бригад потрібна була бойова техніка. Оскільки її виробництво суттєво відставало від потреб, а закупівля за кордоном була майже неможливою, як із політичних, так і з фінансових причин, то нові бригади отримували техніку з баз зберігання, зокрема й БМП-1. Це актуалізувало питання модернізації цих машин. Фахівці ЖБТЗ спробували запропонувати комплексний варіант модернізації, який би не обмежувався лише заміною комплексу озброєння. Так з’явився проєкт БМП-1УМ.
Прототип БМП-1УМ уперше показали у вересні 2015 на виставці «Зброя та безпека». На ньому встановили модуль «Шквал-А». Двигун УТД-20 потужністю 300 к. с. замінено на 3ТД-2 потужністю 400 к. с. Для покращення умов розміщення десанту висоту даху десантного відділення збільшили на 15 см, кормові дверцята замінили апареллю з механічним приводом. На бортах машини встановили блоки динамічного захисту «Контакт-1». Серед інших новацій, застосованих на БМП-1УМ, — приймач супутникових навігаційних систем ГЛОНАСС і GPS СН-3003. Командирський приціл ТКН-3Б отримав можливість трансляції зображення з камер системи «Тандем-2». Встановлено екран-дефлектор для маскування вихлопу. Надгусеничні крила-поплавці значно збільшили в об’ємі для підвищення плавучості.
У жовтні 2016 на виставці «Зброя та безпека» ЖБТЗ презентував оновлений варіант БМП-1УМД. Його головними відмінностями стали нові двигун і бойовий модуль. На машині встановили Deutz TCD2013 L64V — чотиритактний шестициліндровий дизельний двигун із турбонаддувом і електронним блоком керування. Він розвивав потужність 330 к. с. (із можливістю програмного збільшення до 390 к. с.). Він був тихіший та економніший від УТД-20 чи 3ТД-2. Замість модуля «Шквал-А» встановлено новий бойовий модуль «Стилет» із цифровою системою управління вогнем, прицільним комплексом «Трек-М» (виробництва Чернігівського заводу радіоприладів) і стабілізатором озброєння СВУ-500-3Ц. Озброєння складалося з 30-мм автоматичної гармати ЗТМ-2 (український відповідник радянської 2А42), 7,62-мм кулемета КТ-7,62, 30-мм автоматичного гранатомета АГ-17 і двох пускових установок ПТРК «Бар’єр». На БМП-1УМД були відсутні блоки динамічного захисту. У верхній частині бортів з’явилися додаткові бортові екрани. Десантне відділення, на відміну від БМП-1УМ, цілком відповідало немодернізованій БМП-1: мало стандартну висоту і дверцята в кормовій стінці, а не апарель.
У березні 2017 пройшли порівняльні випробування двох БМП-1УМД: однієї з модулем «Стилет», іншої — зі старим модулем «Шквал». Випробування проводили в інтересах Міністерства оборони України, втім їхні результати не були офіційно оприлюднені. Вочевидь, вони не надто влаштували оборонне відомство, позаяк вже у липні 2020 пройшли чергові порівняльні випробування модернізованих БМП-1 із бойовими модулями «Стилет», «Шквал», «Спис» і «Парус». Проводили випробування саме модулів, а не модернізованих БМП. Усі модулі мали ідентичне озброєння: 30-мм гармата, 7,62-мм кулемет, 30-мм автоматичний гранатомет і 2 пускові установки ПТКР «Бар’єр». Відрізнялися вони прицільними приладами, системами наведення і стабілізації, іншими деталями.
Варіант зі встановленням бойового модуля БМ-7 «Парус» розробили фахівці Харківського конструкторського бюро з машинобудування імені Морозова з машинобудування імені Морозова (ХКБМ). За основними параметрами він відповідав модулю «Штурм», але не займав місця всередині бойової машини. На модулі використовувався прицільний комплекс «Трек-М». «Парус» встановлювали на бронетранспортери БТР-4Е, і в разі прийняття рішення про встановлення таких модулів на модернізовані БМП-1 з’являвся шанс на часткову уніфікацію озброєння в механізованих підрозділах. Однак у державне замовлення на 2021 включено лише капітальний ремонт БМП-1, а не їхня модернізація. Жоден із запропонованих варіантів озброєння не влаштував Міністерство оборони України.
20.08.2021 продемонстровано прототип БМП-1ТС, створений компанією «Техімпекс» та озброєний модулем «Спис» виробництва цієї ж компанії. Він мав 30-мм гармату ЗТМ-1 (боєкомплект 300 снарядів), 7,62-мм кулемет КТ-7,62 (2100 набоїв, із них 350 — готових до застосування), 30-мм автоматичний гранатомет КБА-117 (116 гранат, із них 29 — готових до застосування), ПТРК «Бар’єр» (4 ПТКР, із них дві — готові до застосування). «Спис» отримав систему управлінням вогнем «Синтез», що включає оптико-електронний модуль «Кажан-3К15» із тепловізійним і телевізійним каналами, а також лазерним віддалеміром. Стабілізатор озброєння — цифровий електромеханічний, двоплощинний. Система «Синтез» дозволяла здійснювати автоматичне захоплення та супровід цілей. Габарити «Списа» давали змогу без жодних доопрацювань встановлювати його на місце старої башти БМП-1. У січні 2021 демонстрували прототип модернізованої БМП-1 із бойовим модулем «Воля-Д», створеним «Техімпексом», проте інформацію про подальшу долю проєкту не публікували.
У жовтні 2021 з’явився прототип модернізованої БМП-1 із модулем «Спис». Машину, відому як БМП-1М (другу з таким позначенням), виготовило Науково-виробниче об’єднання «Практика». Так само, як і БМП-1УМ, вона отримала перероблений корпус, але його висоту збільшено над десантним відділенням і по всій довжині. Кормові дверцята замінено апареллю.
У другій половині 2022 з’явився ще один варіант модернізації БМП-1 — поєднання шасі ПРП-3 (рухомого розвідувального пункту, створеного на базі БМП-1) із баштою від бойової машини десанту БМД-2. Шасі ПРП-3 брали з баз зберігання, башти БМД-2 — зі зношених або пошкоджених машин (зокрема трофейних). Комплекс озброєння: 30-мм автоматична гармата 2А42, 7,62-мм кулемет ПКТ і пускова установка ПТКР «Конкурс». Окрім нової башти, гібрид відрізнявся відсутністю бійниць у бортах десантного відділення — у ПРП-3, на відміну від базової БМП-1, вони відсутні. Однак це не впливає на бойові властивості — не відомо про випадки ведення бою десантом з борту бойових машин піхоти з використанням цих амбразур.
Характеристика
Українські підприємства створили близько десяти проєктів модернізації БМП-1. Переважна більшість з них були досить обмеженими і однобокими, торкаючись лише комплексу озброєння. Винятками стали проєкти БМП-1УМ/УМД, а також БМП-1М (другий із таким позначенням), які передбачали значно глибші зміни в силових установках, конструкції корпусу, захищеності машини. Однак вони лишилися в прототипах. Серійно виготовляли 4 варіанти: БМП-1У (у 2000-х; 30 одиниць, із них 18 на експорт), БМП-1М (перший; невідома кількість для експорту); БМП-1ТС (десять 2021); гібрид ПРП-3 і БМД-2 (невідома кількість 2022–2023).
Застосування модернізованих БМП-1 в Україні
ЗСУ отримали 12 БМП-1У, 10 з яких були продемонстровані 24.08.2001 на параді в м. Києві. 2004, після завершення попередніх випробувань, оголошено про намір до 2012 модернізувати до рівня БМП-1У до 400 БМП-1, якими планувалося укомплектувати три механізовані бригади. Однак ці плани лишилися нереалізованими. 24.08.2008 БМП-1У знову взяли участь у параді в Києві, а згодом зникли з поля зору аж до 2015, коли такі машини були сфотографовані на ЖБТЗ. Не відомі факти використання БМП-1У в боях 2014–2023.
2021 (або на початку 2022) ЗСУ отримали партію з 10 БМП-1ТС. 2022 зафіксовано використання цих машин 53-ю окремою механізованою бригадою та підрозділами Десантно-штурмових військ. Гібриди ПРП-3 і БМД-2 використовують у боях російсько-української війни з початку 2023.
Експорт
Грузія 2007 замовила 15 БМП-1У, які надійшли до початку російсько-грузинської війни (див. Російсько-грузинський конфлікт 2008). У ході цієї війни Грузія втратила 14 з 15 своїх БМП-1У (за іншими даними, усі). 5 із них агресору вдалося захопили неушкодженими на військовій базі в м. Горі (Грузія).
Чад 2009 (за іншими даними, 2010) придбав 3 БМП-1У. 2013 вони брали участь у бойових діях антиісламістської коаліції у Малі.
Туркменістан отримав невстановлену кількість БМП-1М (першої з таким позначенням). У звітах про торгівлю зброєю, які подають в ООН, ця транзакція не фігурувала. Єдиним свідченням наявності БМП-1М у Туркменістані стала демонстрація їх на військовому параді 2016.
Література
- Березуцкий С. БМП-1УМ Первые шаги к созданию украинской боевой машины пехоты // Defense Express. 2015. № 12. С. 38–39. URL: http://defence-ua.com/index.php/statti/611-pervye-shagi-k-sozdaniyu-ukrainskoj-bmp
- Згурец С. Блеск и скрежет стали. Уроки войны. Київ : Defense Express, 2016. 200 с.
- Жирохов М. Нове життя для старої БМП // ЧEline. 2017. URL: https://cheline.com.ua/news/mens-club/nove-zhittya-dlya-staroyi-bmp-76165
- Ткачук П., Попко С., Харук А. та ін. Нарис історії Сухопутних військ Збройних Сил України (1991–2021). Львів : Національна академія сухопутних військ, 2022. 269 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Харук А. І. БМП-1: українські модернізації // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/БМП-1: українські модернізації (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.09.2023
