Ахілія

Ахілі́я (від а… — заперечний префікс і грец. χυλός — сік, смак) — патологічний стан, за якого в шлунковому соці відсутні кислота соляна та ферменти, зокрема пепсин.

Етіологія та патогенез

Ахілія зумовлена пригніченням діяльності чи ураженням залоз слизової оболонки шлунку (атрофії) за різних хвороб інфекційного (спричинених Helicobacter pylori), автоімунного, метаболічного, нервового, генетичного походження: хронічний гастрит (атрофічний, автоімунний), шлункова диспепсія, рак шлунку, виразка шлунку, гіповітамінози (С, групи В), неврози (включно із нервовою анорексією), ендокринні розлади, системні автоімунні хвороби, а також спричинена недостатністю зовнішньої секреторної функції підшлункової залози. Ахілія також розвивається за несприятливих чинників довкілля та опромінення організму, або виникає внаслідок вікових атрофічних змін залоз шлунку в літньому віці.

Розрізняють ахілію шлунку (розвивається як самостійна хвороба слизової оболонки) та підшлункову ахілію (виникає за недостатнього надходження до кишківника ферментів підшлункової залози). Часткова (функціональна) ахілія може виникати за пригнічення діяльності залоз шлунку при зміні раціону (голодуванні, вітамінній недостатності), [Стрес|стресах]]. Атрофія залоз спричиняє незворотні зміни.

Клініка

Клінічні прояви ахілії здебільшого мало помітні, обмежені скаргами на нудоту, відчуття переповнення або важкості шлунку.

Діагностика

Для діагностики проводять внутрішньо-шлункову рН-метрію, оскільки зазвичай ахілію асоціюють із ахлоргідрією (відсутністю лише соляної кислоти), гістаміновий тест та інші методи пошуку причин.

Лікування та прогноз

Ахілія невиліковна. Підтримання нормального стану організму полягає в усуненні причини ахілії, дієтичному харчуванні та пожиттєвій замісній терапії (соляна кислота з пепсином).

Наслідками ахілії є несинхронність роботи усіх органів травної системи (застій жовчі, камені жовчного міхура, холецистит, застій панкреатичного секрету, панкреатит) та недостатнє засвоєння у кишківнику білків, вітамінів, що є підґрунтям для розвитку важких хвороб: раку шлунку, синдрому мальабсорбції з системними проявами, анемії (залізодефіцитної та В12-дефіцитної).

Література

  1. Wilander E. Achylia and the Development of Gastric Carcinoids // Virchows Archiv. 1981. № 394 (1–2). P. 151–160.
  2. Панас В., Чопей І., Пеца М. Морфологія слизової оболонки шлунка у хворих на хронічні гастрити // Вісник наукових досліджень. 2004. № 4. С. 34–36.
  3. Степанов Ю. М., Будзак І. Я., Кононов І. М. та ін. Лікування хронічного гастриту з секреторною недостатністю // Сучасна гастроентерологія. 2004. № 2. С. 4–7.
  4. Коркушко О. В., Шатило В. Б., Гавалко Ю. В. и др. Влияние возрастных изменений автономной регуляции на микроциркуляцию в слизистой оболочке желудка и кислотопродукцию при физиологическом старении и трофическом гастрите // Сучасна гастроентерологія. 2012. № 5 (67). С. 20–30.
  5. Schiffmann R. A Genetic form of Achlorhydria and Gastritis // The American Journal of Clinical Nutrition. 2015. Vol. 102. Is. 6. P. 1615.
  6. Parsons B., Ijaz U., D'Amore R. et al. Comparison of the Human Gastric Microbiota in Hypochlorhydric States Arising as a Result of Helicobacter Pylori-Induced Atrophic Gastritis, Autoimmune Atrophic Gastritis and Proton Pump Inhibitor Use // PLOS Pathogens. 2017. № 13 (11). P. 1–18. URL: https://journals.plos.org/plospathogens/article/file?id=10.1371/journal.ppat.1006653&type=printable

Автор ВУЕ

О. М. Радченко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Радченко О. М. Ахілія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ахілія (дата звернення: 24.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
26.01.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ