Ахшарумов, Дмитро Володимирович

Ashkharumov Dmitryy.jpg

Ахшару́мов, Дмитро́ Володи́мирович (20.09.1864, м. Одеса, тепер Україна — 03.01.1938, м. Ашхабад, тепер м. Ашгабат, Туркменістан) — диригент, скрипаль, музично-громадський діяч.


Ахшарумов, Дмитро Володимирович

Народження 20.09.1864
Місце народження Одеса
Смерть 03.01.1938
Місце смерті Ашгабат
Напрями діяльності музичне виконавство


Життєпис

Навчався у Петровському Полтавському кадетському корпусі. Захоплювався грою на скрипці (вчитель В. Салін, учень Г. Венявського). Продовжив навчання у містах Санкт-Петербурзі (у П. Краснокутського, Л. Ауера) та Відні (у Я. Донта, Р. Фукса).

Багато концертував країнами Західної Європи та Російською імперією (1886–1897). У 1897 повернувся до м. Полтави, де ініціював відкриття відділення Російського музичного товариства.

З 1898 — засновник, викладач і диригент музичних класів при Російському музичному товаристві, з 1902 — музичного училища Російського музичного товариства (з 1904 — директор).

1898 організував Полтавський симфонічний оркестр, яким керував до 1918.

1903–1914 гастролював не лише у великих містах Російської імперії, Польщі, Австрії та Німеччини, а й у віддалених провінціях, пропагуючи кращі зразки класичної та романтичної музики (понад 400 концертів). Оркестр мав у репертуарі багато творів українських композиторів, зокрема М. Лисенка, І. Рачинського, П. Сокальського, українські симфонії 18–19 ст. До співпраці з оркестром запрошувались відомі музикознавці В. Оголевець (1884–1970; Україна) та М. Фіндейзен (1868–1928; Росія).

Ахшарумов публікував у часописах статті про цікаві епізоди діяльності оркестру та музику. 1919 створив та очолив симфонічний оркестр у м. Феодосії. 1926–1929 керував оркестром у м. Воронежі.

У 1929 музикант поселився в м. Ашхабаді, де викладав у Туркменському художньому технікумі. Став одним із засновників Ашхабадського музичного училища, утвореного на базі технікуму.

16.11.1937 заарештований за доносом. Помер у тюрмі. Реабілітований 1955.

Творчість

Виконував як музикант складні твори класичного скрипкового репертуару, деякі власні композиції й обробки.

Як диригент 02.03.1900 уперше представив «Українську симфонію» М. Калачевського в м. Полтаві.

1914 вперше прозвучав власний твір Ахшарумова — оркестрова сюїта на українські теми. Писав музику переважно для оркестру та п’єси для скрипки. Автор творів, серед яких: для симфонічного оркестру — Сюїта на українські теми в стилі старовинної музики, «Жалобна фантазія», «Варіації на теми Леклера», «Українська пісня»; для струнного оркестру — «Елегія»; п’єси для скрипки, романси, аранжування старовинних сонат тощо (все у рукописах).

Визнання

Ім’я Ахшарумова присвоєно камерному оркестру Полтавської філармонії (заснований 2002).

Додатково

Народився в сім’ї державного службовця із грузинськими родинними коренями (за іншими даними — позашлюбний син царя Олександра II).

Література

  1. Кауфман Л. Дмитро Володимирович Ахшарумов (1864–1938). Київ : Музична Україна, 1971. 97 с.
  2. Ямпольский И. М. Ахшарумов Дмитрий Владимирович // Музыкальная энциклопедия : в 6 т. / Гл. ред. Ю. В. Келдыш. Москва : Советская энциклопедия, 1973. Т. 1. С. 261.
  3. Ахшарумов Дмитро Володимирович // Митці України / Ред. А. В. Кудрицький. Київ : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. С. 35.
  4. Гетьман В. Архівна знахідка // Музика. 1994. № 2. С. 25–27.
  5. Кузик В. Листи Д. Ахшарумова до Д. Ревуцького // Український музичний архів : в 3 вип. Київ : Центрмузінформ, 2003. Вип. 3. С. 137–143.
  6. Гамкало І., Кузик В. Ахшарумов Дмитро Володимирович // Українська музична енциклопедія : в 5 т. / Гол ред. Г. Скрипник. Київ : Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, 2006. Т. 1. С. 109–110.

Автор ВУЕ

Н. М. Кушка


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Кушка Н. М. Ахшарумов, Дмитро Володимирович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ахшарумов, Дмитро Володимирович (дата звернення: 20.04.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
26.01.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ